Балканські країни об’єднуються проти сміття
Зовсім не дивно, що управління відходами й активне прибирання сміття традиційно пасли задніх на південно-східному європейському Балканському півострові, прекрасному, та часто нестабільному географічному й культурному регіоні, де кілька республік видужують від – а в деяких випадках досі продовжують боротися із цим – десятиліть державної корупції, етнічної нерівності, екологічного занепаду та кровопролитних конфліктів у межах колишньої Югославії.
Фото: Албанці в розпалі прибирання . Let's Do It!/Facebook
Простіше кажучи, треба було турбуватися про багато невідкладніших питань на Балканах, ніж про звичайний мотлох. Та як нещодавно доповів журналіст Артур Нельсон (Arthur Nelson) для видавництва «Guardian», у балканських країнах виникають народні рухи активістів для боротьби зі сміттям. За відсутності дій держав, жителі Балкан облишили колишні суперечки та об’єдналися заради однієї чудової місії: очищення того паскудного розгардіяшу.
Трохи вибраних прикладів, висвітлених у «Guardian»:
Об’єднані рухом «Let’s Do It!», «масовим громадським рухом», що зародився у Балтиці (точніше, у чистій аж до скрипу Естонії) після Всесвітнього дня прибирання, велика кількість занепокоєних громадян Косова й Албанії – колосальні 7 і 5 відсотків, відповідно, з населення кожної самопроголошеної/визнаної країни – стали до свого спільного кордону цього квітня для грандіозного прибирання сміття вздовж озера, колись описаного як «відкриті ворота для злочинності».
Цього року раніше у Хорватії армія волонтерів (більшість – студенти) у 55 тис., взялися за озера, ліси, річки та пляжі світового класу в цій країні, щоб позбутися 37 тис. метричних тонн побутових відходів, меблів, нерозірваних снарядів і один труп.
У 2012 році інша кампанія «Let’s Do It!» зібрала близького 14 відсотків населення Словенії (включно з політиками, знаменитостями, професійними атлетами та членами словенської армії), які рекламували рукавиці й мішки для сміття для цілоденного штурму незаконних сміттєвих звалищ. Беручи до уваги, що населення Словенії – країни, що межує з балканськими, яку часто більше ставлять в один ряд із Австрією, ніж із її південними сусідами – ледве перевищує 2 мільйони, приблизно 280 тис. громадян, які всі в один день прибирають сміття, то це цілком похвальне зусилля.
Читати також: Зелена столиця Європи: «zero waste»-готелі та безкоштовні електромобілі
За два роки перед тим, у 2010 році, 200 тис. сміливих румунських громадян об’єднали під наглядом секретної служби зусилля у «Let’s Do It!», яка з того часу назбирала порівнянь із румунською антикомуністичною революцією у 1989 році з огляду на її величезні обсяги. Як пояснюють це представники руху «Let’s Do It!»: «Успіх цієї авантюри також привів до несподіваного зміцнення соціальної, економічної та екологічної структури країни».
Фото: Міхай-Октавіан Сіміоніка (Mihai-Octavian Simionica)/Let's Do It
Сьогодні світова мережа «Let’s Do It!» поширюється на 113 країн , як із активними командами, так і командами, що на півдорозі до становлення (США та Канада потрапляють в останній табір). Вони включають усю Європу, крім Польщі та Ірландії. Із часу заснування «Let’s Do It!» у 2008, коли 50 тис. естонців вийшли на вулиці – і в ліси – в пошуках сміття, щоб вилучити і правильно відсортувати, для руху своїм часом пожертвувало 16 мільйонів людей. (Латвія, Литва, Португалія і Словенія були серед перших, хто наслідував значні кроки Естонії). Організація сподівається, що в наступному Всесвітньому дні прибирання, який відбудеться 8 серпня 2018 року, братимуть участь 150 країн.
Яка Краніч (Jaka Kranjc) з некомерційної організації в Любляні «Екологи без кордонів» ( ), що очолила словенське грандіозне колективне прибирання у 2012 році, поряд із «Let's Do It!», розповідає:
«Найкраще в цьому русі – те, що він зводить мости через кордони та руйнує національні бар’єри . Коли Боснія влаштовувала прибирання, вона мала вести переговори і співпрацювати з кількома регіональними адміністраціями та меншинами, незважаючи на те, що країна була зоною бойових дій лише десять років тому».
«Guardian», у свою чергу, відзначає, що екологічні групи в Боснії зараз проводять щорічні заходи з прибирання, тоді як у Албанії – украй зубожілій країні, яку не так давно позиціонували як загальноєвропейський смітник – кожні шість місяців проводяться роботи по очищенню територій від сміття.
Здається, що серед найбільш напружених та розділених балканських країн, саме сміття стало «спільним ворогом».
Усе-таки одна країна, здається, відсутня у Великій Балканській Війні Проти Сміття, – це Сербія. Хоча місцеві еко-активісти мобілізувалися для прибирання по всій країні у 2011 році, Краніч пояснює, що більш недавні народні зусилля з того часу значно придушувалися урядом:
« Сербські волонтери згодом почали готувати свої заходи, але потім уряд зрозумів, що це гарна ідея, і вкрав її. Активістів не допускали, і це перетворилося в одноразову національну програму, яка більше не повторилася » .
Поряд із регулярними громадянськими випадковими прибираннями сміття, як-от зорганізованими рухом «Let’s Do It!» та подібними організаціями, деякі мешканці північно-східної Європи беруть справи в свої руки, особливо коли мова йде про вирішення долі харчових відходів – тобто перешкоджаючи зіпсованим і непривабливим продуктам потрапити до звалищ передчасно.
Читати також: Як країни вирішують проблему залишків їжі?
На хорватсько-словенському кордоні еколог Ігор Барбара (Igor Barbara) використовує зіпсовану продукцію з супермаркету як засіб утримання диких кабанів і мародерських ведмедів з великим апетитом від розгрому в маленькому селі.
«Щороку ми дістаємо приблизно дві тонни їжі для ведмедів, диких кабанів, благородних оленів та косуль. Це тільки доповнення того, що ці тварини можуть знайти у лісі, але це запобігає проблемам між селянами й ведмедями», – каже Барбара «Guardian». «Гарний спосіб перешкодити ведмедям прийти в села – це залишити в лісі для них яблука».
Як сказали б десь на Балканах, що сміття для однієї людини, то для іншої – таємна зброя для годування ведмедів.
Метт Нікман (Matt Nickman)
Джерело:
