Час прокинутися: коли вимруть слони, з ними щезне ціла екосистема

Кількість слонів, яких убивають заради слонової кістки, зменшилася за останні чотири роки, – так дещо обнадійливо свідчать цифри, які оприлюднила ООН цього року. Але слонів все одно по-варварськи вбивають швидшими темпами, ніж вони встигають народжуватися.

35-50 тисяч тварин знищують щороку через їхні бивні – це означає, що популяція зменшується і скоро вимре . За оптимістичними оцінками, поголів’я слонів на Землі складається з менше ніж півмільйона особин. При тій швидкості, з якою їх зараз убивають, слони щезнуть за двадцять років . Усвідомлення того, що ми втратимо цих складних, чуйних і розумних величних тварин, якщо вдатися до дій, є спустошуючим не тільки з емоційних причин. Ця втрата також матиме вкрай негативний вплив на навколишнє середовище.

Важливість слонових слідів

Фото:  2630ben/Shutterstock

Вражаючий екологічний вплив слонів заторкує середовище багатьма способами, від  розповсюдження насіння на величезні відстані через їхні харчові звички, до біорізноманіття, яке створюють самі тільки їхні гігантські сліди.

Завдяки своєму великому розміру, апетиту та звичці мігрувати, слони – лідери у висаджуванні насіння. Слон розносить насіння далі, ніж будь-яка інша тварина. Це особливо важливо у тропічних лісах, де тварини відповідальні за 95 відсотків розповсюдження насіння через воду та вітер. Дослідження також показують, що коли насінини проходять випробування шлунковим соком слонів, вони пом’якшуються і проростають значно швидшими темпами. Оскільки слонів стає менше, то і кількість дерев також буде зменшуватися.

Зменшення кількості або повна втрата тих видів дерев, які залежать від слонів, вплине не тільки на рівновагу рослин у живій природі, а й на травоїдних , які харчуються і живуть на цих деревах,  –   рукокрилих та інші ссавців, пташок, комах. Наприклад, шимпанзе та бонобо (карликові шимпанзе) у певних лісових районах вельми залежать від плодів одного з вирощуваних слонами дерев – Іrvingia gabonensis (так зване африканське манго), іноді цілими місяцями живляться його плодами.

Крім того, як найбільші тварини в Африці та Азії, слони створюють діри для водопою, які використовують цілі співтовариства видів . Викопуючи глибокі колодязі в сухих руслах річок, вони підтримують відкриті трав’янисті луки в африканській саванні та удобрюють  ґрунт величезною кількістю багатющого на поживні речовини посліду.

Cлон, який важить 5,5 тонн, проходячи землею, робить глибочезні сліди, настільки великі, що вони стають мікросередовищами . Коли вони наповнюються водою – вони оживають, тому що в слідах та поблизу них поселяються не менше 61 виду безхребетних з 9 різних рядів, як обговорювалося в Африканському екологічному журналі.

Руйнування торгівлі слоновою кісткою

Незважаючи на любов усіх до слонів та розуміння того, чому вони такі важливі для навколишнього середовища, торгівля слоновою кісткою продовжує руйнувати життя слонів: безжально відстрілюють цілі сімейства слонів чи залишають уцілілих членів родини банувати за загиблими. Незважаючи на те, що глобальні заборони зростають , убивства тривають, тому що триває торгівля. За кілограм слонової кістки все ще дістають 3 тисячі доларів на ринку, отже, голова одного слона оцінюється у 30 тисяч доларів. Це значно менше, ніж 1,6 мільйона доларів, які живі слони можуть принести у країну за умови запровадження екотуризма. Звичайно ж, ми не будемо оцінювати живу істоту тільки з того ракурсу, скільки вона принесе доларів, але це фактор, на який Африка зважатиме, оцінюючи, наскільки тварини будуть корисніші для їхньої економіки живі, аніж мертві.

Комбінація бідності та наявності зброї в Африці означає, що поки слонову кістку купують і продають де-небудь, ці тварини, сліди яких містять власну екосистему, не будуть ефективно захищені. У липні 2016 року уряд США ухвалив новий закон, який суттєво обмежує імпорт, також Китай цього року розширив обмеження на імпорт, але Велика Британія розчарувала, гальмуючи із визначенням своєї позиції щодо продажу слонової кістки. Це недостатньо добре і підриває міжнародні спроби зі збереження слонів. Ми повинні наполягти на забороні слонової кістки всюди, по всьому світу – якщо ми хочемо, щоб слони вижили, заради них самих і заради навколишнього середовища, яке страждатиме від їхнього зникнення.

Міжнародні уряди повинні закриті внутрішні лазівки, які використовують злочинці, що торгують слоновою кісткою та іншими продуктами, зробленими з убитих слонів. Також треба збільшити фінансування захисту дикої природи в Африці, щоб зупинити браконьєрство на полях смерті.

Цінність слонів значно більша, ніж долари, виручені за продаж їхньої кістки; вони відіграють унікальну і незамінну роль у підтриманні діючого біорозмаїття і є, безперечно, одними із найулюбленіших і обожнюваних видів тварин на планеті Земля. Безглуздо, що заборона слонової кістки та їхній захист все ще потребує обговорення на форумах урядів у 2016 році. Якщо не припинити торгівлю слоновою кісткою, вони всі помруть за 20 років – питання не в тому, чи повинні ми зробити що-небудь, а в тому, що ще ми можемо зробити і як швидко ми це зробимо?

Автор тексту: Джемма Девіс (Gemma Davis)