Чим мотивується еко-поведінка?

Особливі культурні цінності країни можуть визначати, чи інтерес до екологічних питань справді веде індивідів до екологічно дружньої поведінки  – до такого висновку дійшли фахівці  Асоціації з психологічної науки (колишня Американська психологічна асоціація).

Фото: il8.picdn.net

Результати наводять на думку, що індивідуальний інтерес сильніше асоціюється з мотивацією діяти в країнах, які підтримують індивідуальні цінності, тоді як суспільні норми можуть бути сильнішою мотивацією в колективістських суспільствах.

«Це не так, що люди з різних культур мають більші чи менші проекологічні переконання чи діють більш чи менш екологічно. Спускові механізми цих дій – ось що відрізняється в культурах», – каже психолог Кімін Еом (Kimin Eom) з Університету Каліфорнії, Санта Барбара.  –  «Наші дослідження показують, що змінювані особисті переконання, ставлення й інтереси до суспільних проблем, які є одними з найчастіших стратегій для зміни поведінки, можуть не гарантувати аналогічну зміну в усіх культурах; вони, ймовірніше, ефективні в заохоченні людських дій, спрямованих на екологічні проблеми, в більш індивідуалістських культурних контекстах».

Еома з колегами підштовхнуло до дослідження зв’язків між культурою, екологічними інтересами та екологічними діями те, що вони помітили: і публічна дискусія, і академічні дослідження з екологічної поведінки зазвичай фокусуються на людях із західних країн. Це примітно, бо західні країни схильні до того, що їхні культурні цінності першочергову увагу приділяють власній позиції та переконанням індивіда і заохочують їх вираження.

Схоже, існують припущення, що коли вже індивідуумів переконують повірити в нагальності екологічних проблем і більше цікавитися еко-стійкістю, вони зміняться й будуть діяти в напрямку цих проблем », – пояснює Еом.

Але ці стосунки можуть не підтримуватися щодо індивідуумів, котрі живуть у більш колективістичних суспільствах, які надають більшої ваги суспільній гармонії та конформізму, ніж самовираженню, підкреслюють дослідники.

В одному дослідженні Еом з колегами поглянули на дані, зібрані від осіб із 48 країн для Вивчення всесвітніх цінностей (World Values Survey). У межах дослідження учасники оцінювали, наскільки серйозними, на їхню думку, були екологічні проблеми, включно з глобальним потеплінням і забрудненням. Як засіб виміру екологічних дій, індивідууми також оцінювали свою підтримку двох стратегій, направлених на подолання забруднення довкілля: відведення частини їхнього доходу та сплачування підвищених податків.

Результати показали, що висловлення занепокоєння екологічними проблемами не обов’язково було пов’язано з підтримкою екологічних дій:

«Ми виявили, що країни різко відрізнялися в тому, наскільки особисті зацікавлення довкіллям були пов’язані з намірами діяти екологічно», – каже Еом.

Дані від респондентів у Сполучених Штатах, країни з високим рівнем індивідуалізму, показали найбільше співвідношення між двома змінними. Водночас у багатьох країнах не було майже ніякого зв’язку між екологічними інтересами та намірами проекологічної поведінки.

Фото: en.mehdikhalaji.com

Подальший аналіз показав, що зв’язок між еко-інтересами й підтримкою еко-дій залежав від рівня індивідуалізму в країні . Чим більш індивідуалістське суспільство, тим сильніший зв’язок. Це підтвердилося навіть після того, як дослідники врахували інші різноманітні культурні фактори.

Щоб вивчити, чи різні фактори спонукають еко-дії в індивідуалістських та колективістських культурах, дослідники провели друге вивчення з учасниками зі США (індивідуалістська культура) та Японії (колективістська культура).

Відповідно до попередніх відкриттів, екологічний інтерес співвідносився з екологічною поведінкою – у цьому випадку вибором екологічно дружніх продуктів – але лише серед американських учасників.

З іншого боку, віра в те, що велика частина людей поводиться екологічно, асоціювалася зі здійсненням екологічно дружнього вибору серед японських учасників, але не серед американських.

Разом узяті відкриття наштовхують на думку, що персональні інтереси, схоже, більше мотивують людей здійснювати екологічні дії, якщо вони живуть в індивідуалістських країнах, тоді як суспільні норми, ймовірніше, спонукають людей до екологічно свідомої поведінки, якщо вони живуть в колективістських країнах.

Дослідження має пряме значення для пожвавлення публічної підтримки та дій стосовно екологічних проблем, але воно також ширше висвітлює громадську активність щодо суспільних проблем.

«Залучення громадян до активної діяльності вирішальне для відповіді на нагальні суспільні виклики, такі як зміна клімату», – каже Еом.  –  «Наше дослідження підказує думку, що науковцям, вищим посадовим особам та активістам треба розуміти, як культура формує психологічні антецеденти дії для розвитку політики, кампаній та посередництва у відповідь на важливі суспільні проблеми».

Передруковано з матеріалів, наданих Асоціацією з психологічної науки. Увага: зміст може бути відредагований за стилем та обсягом.