Еко-ціна буханки хліба

Буханка хліба та довкілляДумали, пластик – найгірше для навколишнього середовища? А дарма – читайте далі.

Фото: У багатьох із нас хліб на столі, проте мало хто замислюється над тим, якою ціною ми його отримуємо. Енджел Саймон (Angel Simon)/Shutterstock)

Хліб – усьому голова. І не тільки своєю поживністю, що залежить від складників продукту. Хліб має сакральне значення.

Недарма кажуть: «розділити із кимось шматок хліба». Слово «компаньйон» походить із латини і означає «того, із ким діляться хлібом», від латинського «com» – (із кимось, разом із кимось) та «pani» (хліб). Протягом багатьох тисячоліть хліб вважався життєво важливим.

Проте, згідно останніх досліджень, хліб приносить і шкоду важливому для нас навколишньому середовищу.

У дослідженні, проведеному Університетом Шеффілда (University of Sheffield), що у Великобританії, та опублікованому у журналі Nature, висвітлюється увесь шлях хліба, від зернятка до готового продукту на полиці магазину, що покроково демонструє вплив на навколишнє середовище.

Думаєте, вся проблема у пластикових пакетах, що у них загортають хліб? А от і не вгадали. Під час дослідження виявилося, що  «найбільший вплив на навколишнє середовище при виробництві буханки хліба має місце на стадії вирощування пшениці, яке не обходиться без амміачно-нітратних добрив, яких при вирощуванні використовується не менше 40 відсотків».

Учені прийшли до висновку, що саме ця добавка для вирощування пшениці негативно впливає на процес глобального потепління.

Phys.org цитує доктора Ліама Гуше (Liam Goucher), який входив у дослідницьку групу Університету Шеффілда: «Ми виявили, що кожна буханка винна у спричиненні глобального потепління, адже фермери вносять на поля добрива для збільшення урожайності. На виробництво добрива необхідно затратити величезну кількість енергії, а коли добриво розкладається в грунті, із нього виділяються окисли азоту».

Синтетичні добрива, що використовуються при вирощуванні пшениці, складаються із «наступних елементів: метану, двоокису вуглецю, амміаку та азоту». Завдяки використанню добрив фермери отримують більші врожаї і прибуток, в той же час ціна на хліб для споживачів невелика.

Для всіх видів культур (не тільки для пшениці) щороку у світі використовується 100 млн тонн даного добрива; парникові гази, що утворюються внаслідок виробництва добрива, спричиняють величезний вплив на підвищення температур.

Що ж робити споживачу?

Еко-хліб

Якщо ви переймаєтеся питаннями екології, купляйте екологічний хліб, що вирощується у вашій місцевості без використання добрив.
Фото: Charoenkrung.Studio99/Shutterstock

Хороший початок – купляти хліб, не вирощений на добривах. Еко-хліб – це чудовий варіант; можна також знайти крамничку неподалік, що продає натуральний органічний хліб.

У глобальному сенсі все значно складніше.

За словами професора Пітера Хортона (Peter Horton) для Phys.org, забезпечення продовольчої безпеки – питання складне і в технічному, і в економічному аспектах. За його словами, для цього необхідно провести міждисциплінарні дослідження – такі, якими займається Університет Шеффілда.

Хоча дослідник підсумував: проблему можна вирішити. Втім, легкого вирішення не варто очікувати, для цього треба буде добряче потрудитися.

Робін Шрівс (Robin Shreevs)

Для КліматІнфо переклав та підготував Олександр Юрчишин

Редагування: Олена Чиганенко

Поділитись в соціальних мережах: