Приголомшливо: лише за чотири роки Ґренландія втратила трильйон тонн криги

Що Ґренландія у великій біді, відомо давно, але найновіше дослідження допомогло обчислити серйозність проблем. Аналіз супутникових даних, опублікований кілька тижнів тому в журналі «Geophysical Research Letters», повідомляє, що крижаний покрив  Ґ ренландії втратив колосальний трильйон тонн льоду тільки за 2011–2014 роки. Значна частина втрат припадає лише на п’ять льодовиків, що додає науковцям більше хвилювань, ніж будь-коли раніше.

Фото: nationalgeographic.comtwitter.com

Це останнє з довгого переліку все більш тривожних досліджень утрати льоду в  Ґ ренландії. Вивчення показує, що льодовий покрив зменшився принаймні на 9 трильйонів тонн криги за минуле століття , і швидкість танення з часом зростає. Увага кліматологів прикута до ґренландського регіону через високу ймовірність його значного впливу на майбутнє підвищення рівня світового океану (приблизно 20 футів (6,1 м), якщо розтане весь масив). І це не кажучи про вже завдану шкоду. Скоріш за все, ґренландська втрата льоду спричинилася до підвищення рівня моря аж на дюйм (2,54 см) за минулі 100 років. Частка розталої  ґ ренландської криги в піднятій океанській воді, задокументована з 1990х років, становить 10%.

Читати також:  Всесвітньо відомий піаніст Людовіко Ейнауді відіграв історичний концерт у Північному Льодовитому океані

Нове дослідження детально розглядає втрату льоду в  Ґ ренландії в період з 2011 по 2014 рік, користуючись даними з супутника «КріоСат-2» («CryoSat-2»), а також супутника, запущеного для вивчення довкілля Європейською космічною агенцією у 2010 році. Супутникове дослідження спирається на альтиметричні вимірювання, що фіксують зміни висоти поверхні  Ґ ренландії у відповідь на приріст чи втрату льоду.

«У двох словах, якщо крижаний покрив підіймається, ми сприймаємо це як доказ того, що він росте », – повідомив провідний автор Малкольм Макміллан (Malcolm McMillan), науковий співробітник Університету Лідса.  –  « А там, де поверхня крижаного покриву опускається, можемо виявити втрату льоду ».

Утім він застеріг, що це спрощене пояснення. Вчені також мали враховувати вплив на зміну поверхні крижаного покриву інших факторів, наприклад, снігопаду, який складно розпізнати за допомогою супутника.

«Сніг і лід різної щільності, тому вони пов’язані з різною кількістю втраченої маси, – пояснив Макміллан. – Ми використовували модель регіонального клімату й модель поверхні снігового покриву, щоб отримувати правдиву інформацію про природу змін, котрі ми бачили».

За допомогою цього методу – поєднання супутникових спостережень із моделюванням – дослідники виявили, що  ґ ренландський крижаний покрив утрачав масу із середньою швидкістю 269 мільярдів тонн на рік з січня 2011 по грудень 2014 року. Загалом, втрати за чотирирічний період становлять близько 1 трильйона тонн льоду.

У дослідженні сказано про виявлення кількох значних коливань з року в рік. Саме це спостереження кліматичний експерт Університету Шеффілда Едвард Ханна (Edward Hanna), не залучений у нове дослідження, назвав одним із найбільш вагомих відкриттів. Найбільші втрати зафіксовано у 2012 році, коли незвичайно тепле літо спричинилося до танення понад 400 мільярдів тонн криги. Наступного 2013 року втрати були порівняно помірними – трохи більше 100 мільярдів тонн.

Читати також:  Червоний сніг вбиває льодовики

«Існує не так багато наукових проектів, що здійснюють подібні аналізи тенденцій або часове дослідження останніх кількох років, – зауважив Едвард Ханна (Edward Hanna). – Отже, воно справді намагається оцінити, як крижаний покрив реагує на наявні коливання чи зміни клімату».

У цілому, втрати льоду переважали на південному заході, але вчені помітили зменшення крижаного покриву і в його прохолодніших, північних частинах. Важливо, що, згідно з науковими спостереженнями, 12% усієї втрати криги припадають на маленьку групу льодовиків, що становлять менше 1% загальної площі білого покриву.

Кожен із цих п’яти льодовиків стікає у море. І схоже на те, що поєднання підвищення температури повітря й океанічних вод впливає на їхній теперішній відступ. Серед них – канонічний льодовик Джейкобсгаун  (Jakobshavn, на фото), добре вивчене місце, знане нині через нещодавні об’ємні втрати. Відомо, що від нього відколюються крижані брили, площа поверхні котрих, відповідно до вимірів згори, становить кілька квадратних миль.

Фото: robertscribbler.files.wordpress.com

Макміллан підтвердив, що науковцям вже було відомо про масивні втрати, яких зазнають ці льодовики. І нове дослідження тільки підкріплює попередні спостереження й переконує в неспівмірно величезній ролі кількох льодовиків в підвищенні рівня світового океану. «Також… це означає, що надалі ми зможемо дещо розвинути довготермінові й систематичні записи, котрі можна буде використати для регулярного моніторингу цих льодовиків і спостережень за їхніми змінами в майбутньому», – сказав він.

Насправді, результати дослідження більш-менш збігаються з вимірюваннями, проведеними кількома іншими супутниками. Після зіставлень вчені виявили, що дані, наприклад, із супутників НАСА «Грейс» («GRACE satellites») показують, що  Ґ ренландія втрачає лід зі швидкістю близько 287 мільярдів тонн на рік . А, згідно з Едвардом Ханною, ці результати відповідають загальним оцінкам науковців недавньої гренландської втрати льоду, яка становить майже 250 мільярдів тонн щорічно, починаючи з 2011 року.

Фото: independent.co.uk

Таким чином, нове дослідження підтверджує багато широковідомих поглядів щодо ненадійного становища  Ґ ренландії. Проте залучені у цьому дослідженні технології можуть підсилити майбутні вимірювання, котрі будуть використані для створення кліматичних моделей, що допомагають науковцям передбачати поведінку крижаного покриву в майбутньому. А це вирішальний крок у визначенні обсягів підвищення рівня світового океану, котре ми можемо очікувати через будь-який заданий період.

«Думаю, справді найпоказовішим чи найнезвичнішим аспектом дослідження є ступінь деталізації, що ми можемо виміряти, – сказав Макміллан. – Супутникові технології відкривають нам глобальне бачення змін крижаного покриву як цілого, але за допомогою цього особливого методу ми можемо точно визначити конкретні регіони, що змінюються. І це надзвичайно важливо, адже дає нам краще розуміння процесів, що спричиняють зміни».

Челсі Гарві (Chelsea Harvey)