До цієї межі, але ні кроку далі!

Кліматична акція Ende Gelände

Європейські екоактивісти провели масштабну акцію проти індустрії викопного палива у Німеччині. Впродовж 12 днів у травні цього року усім світом прокотилася хвиля акцій проти викопного палива під назвою ]]>Break Free from Fossil Fuels]]> (англ. “Звільнитися від викопного палива”).

Десятки тисяч людей на шести континетах долучилися до близько двадцяти мирних акцій з елементами громадянської непокори, як-то: блокування шахт, кар’єрів, свердлових веж, залізничних шляхів, нафтопереробних заводів тощо, з метою привернення уваги до проблем зміни клімату і руйнівної ролі індустрії викопного палива, а також задля прискорення переходу до відновлювальних джерел енергії. Ці акції були організовані насамперед місцевими громадами, що роками боролися проти проектів видобутку викопного палива, за підтримки та допомоги в координації міжнародними організаціями із захисту довкілля, такими як 350.org та Greenpeace.

У Європі найбільша акція під назвою Ende Gelände відбулася 13-15 травня у Німеччині, в регіоні Лаузіц. У Лаузіці на досить невеликій території зосереджено видобуток, переробка та спалювання мільйонів тонн бурого вугілля, і цей регіон є одним з найбільших джерел викидів парникових газів в Європі. Тут розташовані чотири великі вугільні електростанції (Боксберг, Яншвальде, Шварце Пумпе та Ліппендорф) та низка буровугільних кар’єрів.

Ende Gelände

Ende Gelände (у вільному перекладі з німецької – “до цієї межі, але ні кроку далі”) – це водночас назва акції та назва об’єднання громадських організацій, що борються проти видобутку вугілля в Німеччині та з пов’язаними екологічними та соціальними проблемами (наприклад, переселенням місцевих жителів, бо видобуток вугілля ведеться відкритим способом і кар’єри поступово поглинають навколишні містечка і села). Понад 4 тисячі людей з усієї Європи зібралися у таборі біля містечка Прошім (Proschim), і близько 3,5 тисячі долучилися до триденної акції громадської непокори, впродовж якої було зупинено видобуток вугілля одного з набільших кар’єрів Європи, заблоковано залізничні колії постачання вугілля і, як наслідок, – тимчасове зменшення потужностей місцевої вугільної ТЕС на 80%. 

Табір і люди

За кілька днів до акції розпочався кліматичний табір, де можна було прослухати лекції на різноманітні теми, пов’язані із довкіллям, взяти участь у дискусіях щодо альтернативного, “безвугільного” розвитку регіону, підготуватися до акції цивільної непокори фізично і морально. Більшість активістів щоправда прибула за день до початку акції, з усіх куточків Європи – Німеччини, Франції, Нідерландів, Польщі, Данії, Швеції. Деякі навіть приїхали на велосипедах. 

Для покриття витрат, зокрема харчування, організатори табору збирали добровільний внесок за проживання у таборі – від 10 до 15 євро на день, залежно від фінансової спроможності кожного. Територія табору складалася з кількох “житлових” районів, відведених для індивідуальних наметів активістів, а також “функціональної” основної частинини з великими наметами для інформування та загальних зібрань, логістики, легальної та медичної допомоги, преси, кухні тощо.

Табір

Табір об’єднав людей різного віку і походження: переважна частина учасників – молодь, але можна було зустріти і сім’ї з дітьми, і людей старшого віку; тих, хто вперше брав участь у подібних акціях, та активістів із досвідом (до речі, дуже корисним: де б іще можна було дізнатися, що задля уникнення ідентифікації поліцією можна нанести на подушечки пальців миттєвий клей?); від студентів до пенсіонерів, від вчителів до дослідників зміни клімату та оперних співаків (!). Спільним для усіх було відчуття відповідальності за теперішнє та майбутнє планети, та переконання, що час брати ситуацію в свої руки.

Ende GelaendeМішенями активістів цього року стали буровугільний кар’єр Вельцов-Зюд та електростанція Шварце Пумпе, яка живиться від нього вугіллям. Акція мала на меті зупинити роботу всього комплексу. Блокування кар’єру почалося в п’ятницю, 13-го травня: більше двох тисяч активістів, поділені на кілька груп (так звані “пальці”), пробралися в кар’єр та окупували його інфраструктуру. Кілька груп піднялися на величезні кар’єрні екскаватори та розвісили на них банери. Поліція не чинила опору цим діям і не затримувала активістів, посилаючись на те, що територія кар’єру є приватною власністю компанії Vattenfall і захист приватних інтересів не є обов’язком поліції. Для утримання блокади більше сотні людей залишилися в кар’єрі ночувати. Того самого дня паралельно почалося блокування залізниць, щоб унеможливити постачання вугілля до станції.

У суботу вранці з табору до залізничних колій вирушив ще один “палець”, що складався з близько тисячі активістів. До них приєдналися й кілька музикантів, які з віолончелями, скрипками та духовими інструментами пройшли разом з активістами більше п’яти кілометрів лісом до місця блокади – залізничного мосту, і там розгорнули свої інструменти та зіграли концерт.

Згодом група активістів розділилася: частина залишилася блокувати під’їзні колії біля електростанції, а найбільш рішуче налаштовані протестувальники вирушили вздовж залізниці в бік електростанції Шварце Пумпе. Після обіду близько трьохсот осіб з цієї групи повалили огорожу електростанції та пройшли на її територію, чого у Vattenfall вочевидь не очікували.

На цьому етапі втрутилася поліція і почала затримувати людей, понад сто осіб було заарештовано. Водночас перед прохідною електростанції почали збиратися “вугільні тітушки” – мітинг на підтримку вугільної індустрії. За словами очевидців, серед учасників був великий відсоток правих радикалів. Під вечір конфронтація загострилася, але масових бійок вдалося уникнути. Пізно ввечері під поліцейською дільницею, де утримували заарештованих на електростанції, відбулася акція з вимогою звільнити активістів. 

Блокування шахти

Тієї ж суботи між містечками Вельцов (Welzow) та Прошім відбулася багатотисячна легальна демонстрація-хода проти видобутку вугілля у регіоні.

У неділю, незважаючи на дощ та холодну погоду, блокування кар’єру та залізниці продовжилося. Деякі з активістів провели в блокадах більше 48 годин, ночуючи на залізничних шляхах та екскаваторах в кар’єрі.

Постачання вугілля на електростанцію було припинено на понад дві доби, в результаті чого операторам довелося знизити виробництво електроенергії в неділю на 80%.

Оскільки основні задачі акції – влаштувати компанії Vattenfall веселі вихідні та привернути міжнародну увагу, були досягнуті. Масова блокада почала згортатися. Усі затримані поліцією активісти були звільнені, і під вечір учасники акції зібралися в таборі для підведення підсумків та святкування.

Організатори акції ретельно розробляли стратегію та тактику акції, але кожен учасник вирішував особисто, наскільки далеко зайти в цивільній непокорі. Активісти із схожими переконаннями та налаштуваннями поділялися на пари (buddies), 3-4 такі пари утворювали “споріднені групи” (affinity groups), і кожна група згодом висувала одного делегата, який брав участь у прийнятті рішень як у таборі, так і під час самої акції.


Враження українців – учасників акції

Маргарита, м. Харків: Ende Gelände – это акция, на которую приехали настоящие климатические эко-герои со всего мира. Приятно осознавать, что и Украина теперь является частью мирового движения против ископаемых источников энергии, использование которых является причиной глобального потепления. Для меня этот эко-лагерь – это школа активизма. За те несколько дней, что я тут находилась, я узнала много полезной, и – что важно – практической информации, которую на следующий же день испытала на себе, когда мы блокировали железнодорожные подъезды на угольной станции. Обязательно приеду ещё за новыми победами климатического движения.

Інна, м. Київ: Для мене цей табір був місцем дії, навчання та натхнення. Таких подій дуже не вистачає в Україні, тому я всотувала кожну ідею і спосіб організації, насолоджувалася спілкуванням з однодумцями та зарядилась на 120% під час акції. Ніколи ще не відчувала такої сили єдності з людьми, які не на словах готові змінювати систему, а не клімат.

Альона, м. Київ/Стокгольм: Взяти участь у подібній акції – це надзвичайний досвід і унікальна можливість зустріти однодумців з усіх куточків Європи та світу. Під час акції панувала неймовірна атмосфера взаємопідтримки, коли кожен робив, що міг – хтось приковував себе до залізничної колії, хтось підвозив воду та їжу для блокувальників, а хтось нарізав овочі і прибирав сміття у таборі, і кожна роль була важливою. Для мене це також була нагода створити “власну історію” – привід впливати на моє найближче оточення, друзів та знайомих, привід розповідати про проблеми зміни клімату, а також про те, що кожен може почати робити щось вже сьогодні.

Vattenfall чи Vattenfail – роль Швеції

Незважаючи на успішну акцію, справжнє майбутнє шахт та регіону вирішуватиметься незабаром за тисячі кілометрів від Лаузіцу, у Стокгольмі. Енергетичний сектор Німеччини є повністю приватизованим, і наразі вугільні активи (4 ТЕС та декілька шахт) належать шведській державній компанії Vattenfall. Наприкінці 2014 року, через стратегію зменшення вуглецевих викидів (за умови продажу, Vattenfall зможе зменшити їх на 70%) та збитковість виробництва на тлі низьких європейських цін на електроенергію, компанія оголосила про продаж німецьких активів.

Покупець знайшовся лише рік потому – чеська приватна енергетична компанія EPH. Вона вже має певні вугільні активи в Німеччині і сподівається на майбутнє зростання цін та “Ренесанс бурого вугілля у Європі”, зокрема через виведення з експлуатації атомних електростанцій. Vattenfall готовий до продажу, але остаточна угода має бути затверджена урядом Швеції.

Ця угода викликла надзвичайне занепокоєння представників організацій з охорони довкілля. Природоохоронці вважають, що Швеція повинна або знайти більш відповідального покупця, або взагалі залишити за собою вугільні активи і впровадити ефективний план виведення шахт з експлуатації. Такий план мав би забезпечити відновлення знищенного довкілля, збереження зайнятості в регіоні та забезпечення енергетичних потреб відновлювальними джерелами.

Активісти впевнені, що схвалення угоди між Vattenfall та EPH підвищить ризики відкриття нових шахт та збільшення видобутку вугілля в регіоні. Це буде катастрофою для світової та європейської політики із захисту довкілля, та значним ударом по репутації Швеції. Шведські екологічні активісти вже готуються до демонстрацій та протестів, але останнє слово залишається за шведським урядом.

Альона Кашина, екоактивіст

Поділитись в соціальних мережах: