Бджоли проспали весну

Щороку через потепління багато рослин квітнуть раніше, ніж зазвичай. Однак для деяких тварин, як наприклад, для медоносних бджіл, це може стати проблемою. Науковці досліджують, як бджоли пристосовуються до змін клімату.

Коли цього року розквітали рослини та пробуджувалась природа, помітно не вистачало однієї комахи: медоносної бджоли. Здавалося, що вона проспала свій весняних виліт. "Ми помічаємо, що через зміни клімату все більше втрачається взаємозв’язок між температурою та активністю комах", - стверджує фахівець з вивчення бджіл   Юрген Таутц (Jürgen Tautz)   з Університету Вюрцбурга. Незважаючи на наукові докази того, що весна в Європі кожні десять років приходить на 2,5 дні раніше, підвищення температури, здається, не впливає на бджіл.

Як медоносні бджоли реагують на підвищення температури навесні, - відповідь на це питання намагається знайти   Раймунд Хенекен (Raimund Henneken) , доктор з ТУ Мюнхена. "Існує пряма залежність бджіл від клімату через температуру середовища та непряма залежність - через цвітіння рослин. Саме тому цікаво та важливо спостерігати за поведінкою бджіл у перші весняні місяці. Таким чином, на основі даних спостережень можемо зробити висновки стосовно поведінки бджіл з урахуванням змін клімату", - пояснює Хенекен.

Науковці досліджують поведінку роїв

Проект "Бджоли та клімат" зосереджується на одному з найважливіших періодів життєдіяльності комах - роїнні. У цій природній виставі розмножуються сім'ї. Для того, щоб бджоли роїлися, необхідно, щоб протягом кількох тижнів утримувалася тепла погода.

Комахи повинні бути здоровими, а також вони повинні настільки розмножитись у своїй домівці (чи то у стовбурі дерева, чи в штучному вулику), щоб їм стало тісно. І основною умовою для цього є тепла погода в день вильоту.

Саме тоді сім'ї діляться і відбувається саме те, за чим мешканці Мюнхену спостерігали одного травневого дня у центрі міста: скупчившись у чорну хмарину, тисячі медоносних бджіл витали над клумбою - до тих пір, доки не прийшов бджоляр і не зловив їх. "Якщо б їх ніхто не зловив, через два, щонайпізніше через три дні, вони б зникли", - вважає Хенекен. У такому випадку новий рій зі старою маткою шукає собі нову домівку. В період із травня по липень цей феномен на території Німеччини спостерігається тисячі разів.

Друзі природи об'єднуються

Пасічники можуть передбачати ці події, коли знаходять у вуликах так звані маточні чарунки. Якщо вони не стежать за вуликами, рано чи пізно неподалік від пасіки можна побачити хмару бджіл. Це саме той момент, якого так чекає Раймунд Хенекен. Він збирає інформацію про такі події разом з координатами, датами та даними метеорологічних служб та  разом із пасічниками оновлює базу даних, так звану «біржу роїння». Пожежники та поліція також сповіщають про помічені рої. Досить часто в державні установи надходять повідомлення від населення, наприклад, коли раптом чиюсь яблуню повністю обліплюють збирачі меду.

Для любителів бджіл, котрі спостерігають за роями, Хенекен створив сторінку в Інтернеті та налаштував службу SMS-повідомлень. Таким чином, він втілює принципи «друзів природи»: "До цього часу ми спостерігали лише позитивний результат: надійшло понад 1000 повідомлень про роїння бджіл, особливо з таких федеральних земель, як Баварія, Баден-Вюртемберг та Північний Рейн-Вестфалія", - захоплено розповідає науковець.

Замало інформації з прибережних територій

Дуже мало повідомлень надходить з нових федеральних земель та з приморських регіонів: "Саме в сільську місцевість досить нелегко донести інформацію про проект", - каже Хенекен. Багато пасічників - це люди похилого віку, без мобільних телефонів та Інтернету. Там, де мешкає менше людей, існує менша вірогідність отримати повідомлення про помічені рої. Зрозуміло, що для того, щоб результати досліджень були точнішими, потрібно, щоб повідомлення надходили з усієї території Німеччини.

"Наша мета, перш за все, полягає у тому, щоб детально описати поведінку медоносних бджіл у роях", - пояснює дослідник. Лише через кілька років ми матимемо можливість зробити висновки про пристосування бджіл до змін клімату. Та вже зараз Хенекен стверджує, що на основі зібраних даних можна прослідкувати чіткий взаємозв’язок між змінами температури та активністю роїв".

Експерт із бджільництва Таутц вважає проект "класним" та очікує від нього нових даних про поведінку бджіл. Окрім того, Хенекен пов'язує своє дослідження з американським 1970-х років. Тоді американський вчений   Томас Силей (Thomas Seeley)   також намагався аналізувати поведінку бджолиних роїв. Але він не зміг отримати настільки точних результатів, як ті, котрими сьогодні завдяки розвиненим технологіям володіє Хенекен.