Енергія або гаманець. Українці скуповують енергозберігаючі прилади

«Я економлю 80% електроенергії порівняно з витратами, які в мене були ще рік тому», - демонструє свої розрахунки 33-річний програміст з Броварів Денис Виноградов. Він є співробітником німецької компанії та, повернувшись зі стажування у Німеччині, повністю змінив своє ставлення  до електроенергії, а заразом – освітлення в квартирі. Лампи розжарювання замінив на енергозберігаючі, які за однакової світловіддачі,споживають у п’ять разів менше електроенергії. «Звичайна лампочка 90% енергії перетворює на тепло, тобто «пускає за вітром», і лише 10% перетворює у світло. Енергозберігаючі лампи перетворюють у світло 70%», - говорить Виноградов і одразу цікавиться, які саме лампочки в своїй квартирі використовує кореспондент Фокуса. Відчувши однодумця, він поринає у міркування щодо необхідності заміни енерговитратного промислового обладнання на українських підприємствах. «Менеджери з енергоефективності – ось найбільш необхідні кадри», - переконаний програміст-пропогандист. Нещодавно він замінив старий чайник, мікрохвильовку та холодильник на побутову техніку класу А та А+.

Підвищення тарифів на електроенергію змусило українців замислитися про енергозбереження в своїх будинках та квартирах.

«З квітневим зростанням тарифів, кількість споживачів, які цікавляться енергозберігаючою технікою, почало збільшуватися», - зазначив продавець великої мережі побутової техніки Олексій Волосянко. Рекомендуючи побутові прилади, він за власною ініціативою звертає увагу покупців на клас енергозатрат. Однак, пригнічено зазначає, що в результаті лише трохи більше половини споживачів купують прилади класу А. «Якщо в Європі люди знають, що економна побутова техніка відшкодовує свою вартість за рахунок збереження електроенергії, то для українського споживача вартість електроенергії поки що не є визначальним фактором. В нашій країні таку техніку купують соціально відповідальні громадяни з прибутками вище за середні», - підтверджує Костянтин Шестопалов з компанії Philips.

Сонце на допомогу

В найближчих планах Дениса Виноградова – встановлення трьохфазного лічильника завдяки якому він зможе збільшити економію електроенергії до 40%. Такі лічильники автоматично враховують час і тариф. Найбільш вигідно використовувати електроприлади з 23.00 до 7.00, а найбільш дорогий тариф – в годину пік: з 7.00 до 11.00. «Пральну машину навмисно купував з таймером та безшумно працюючу, щоб прати вночі», - хвастається Виноградов.

За даними Дніпровського обленерго в минулому році на трьохфазні лічильники перейшло більше п’яти тисяч власників квартир. Зараз для цього достатньо звернутися в обленерго з заявою та оплатити лічильник та його встановлення. «Використання електроенергії у нічний час відбувається в першу чергу за рахунок електроопалювальних та нагрівальних приладів, які, звісно, займають суттєву частку у загальній кількості спожитої енергії – 30-50%», - коментують енергетики. Однак, звертають увагу на свій недогляд: громадяни поки що слабо поінформовані про таку можливість економії.

Енергозбереження Денис Виноградов називає своїм хобі. Нещодавно він, на прохання директора з однієї броварської школи, прочитав лекцію старшокласникам про енергозбереження в Європі та поділився своїм досвідом. «Мої вікна виходять на сонячну сторону, зараз думаю купити сонячний колектор. Поставлю на балконі. Нехай громадяни дивуються», - посміхається Денис.

Таких людей в Україні радше вважають диваками, а не економними людьми. «В Китаї на кожній халупі встановлений сонячний колектор, а у нас поки що поодинокі випадки», - розповідає власник компанії «Атмосфера» Олексій Бадика, демонструючи знімки сонячних панелей на житловому будинку в Харкові. Попит на сонячні батареї, за його словами, намітився в Криму, там цілі котеджні містечка використовують сонячні панелі для підігріву води. Багатьох клієнтів, за словами Бадики, відлякує окупність сонячних колекторів – на це, як правило, потрібно щонайменше 10 років. Сім’ї з трьох людей доведеться вкласти у сонячні батареї трохи більше $3тисяч. Щоб забезпечити приватний будинок у 200 кв. м на 95% власними джерелами енергії, необхідно вкласти близько $30–50тисяч.

Свій бізнес Бадика називає сезонним, оскільки найчастіше сонячні батареї замовляють навесні та влітку. Щомісячно спеціалісти компанії проводять семінари і розповідають про будову пристроїв та економічних нюансах використання геліотехніки, вітряних генераторів та теплових насосів. «Людей необхідно освічувати, оскільки є однозначним, що тарифи знижуватися не будуть», - говорить Бадика. І додає: «Один з наших клієнтів прийшов і купив комплексну систему – тепловий насос та сонячний колектор. Аргумент дуже простий: зараз у нього є кошти, але він не знає, чи зможе опалювати будинок через десять років. Він придбав обладнання,  на якому буде заощаджувати через 10 років».

Усвідомлюючи, що для приватних осіб встановлення колекторів – досить дороге, Олексій Бадика працює над концепцією того, як достукатися до ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). «У якості експерименту ми пропонуємо безкоштовне встановлення сонячних батарей, які зможуть забезпечити гарячою водою всіх мешканців дому, і платити нам на 10% менше діючого тарифу. Й усі залишаються у виграші», - пояснює концепцію бізнесмен.

Однак, організатор науково-практичного форуму E3Forumз енергоефективності та екології Костянтин Колесников з песимізмом висловлюється щодо використання альтернативної енергетики у побуті українців. «Є поодинокі випадки але, на жаль, немає процесу. В Європі енергозберігаючі технології субсидує держава. Надлишок енергії можна продавати, відправляти у мережу, а у холодні часи, якщо не вистачає власної енергії, купувати у держави  за «зеленими» тарифами», - говорить Колесников.

Пасивний тренд

Родина архітектора Тетяни Ернст живе у дивовижному енергоефективному будинку. У Європі такі не є рідкістю, а от для України – випадок унікальний. Будинок на Сирці – єдиний занесений до реєстру пасивних будинків. Це означає, що за рік в цьому будинку витрачається не більше 15 кВт на квадратний метр. З 2019 р. в Європі на законодавчому рівні буде дозволено будувати лише такі будинки.  

Глуха північна стіна, великі вікна з південної сторони, якісна теплоізоляція та інші заходи, відсутність еркерів дозволяють економити до 70% електроенергії, порівняно зі звичайним будинком. «В Україні архітекторів не вчать вираховувати енергоефективність проекту. У Німеччині без цих знань не дають диплом», - розповідає Тетяна, яка закінчила український вуз, а потім отримала ще одну освіту в Академії образотворчого мистецтва у Штуттгарті.

На електроенергію Ернсти витрачають 2 тис. гривень у рік. Решта потреб задовольняється за рахунок відновлюваних джерел енергії – теплового насосу, що використовує тепло землі, та сонячних колекторів. «Вартість будівництва такого будинку більша на 7-10%, але ці витрати відшкодовуються за 7-10 років, оскільки зниження споживання енергії на 90% означає економію на опаленні у 400-800 євро на рік за сьогоднішніми цінами на енергоносії», - підраховує господиня.

  ]]> ]]>