Ковток CO2, SO2, NO2, CH2О – чим ми дихаємо?

„Колись Київ славився серед всіх європейських міст як найбільше зелене місто. Це були легені Європи”, – нагадав заступник начальника головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Віталій Мохорєв. Однак, наразі ситуація зовсім протилежна і не тільки у столиці, але й в інших містах України.

Саме для того, щоб привернути увагу до забруднення навколишнього середовища від транспорту, особливо у великих містах, 8 та 9 червня у Києві на міжнародний семінар „Співробітництво для розвитку збалансованого та здорового міського транспорту” зібрались представники міністерств транспорту, навколишнього середовища й охорони здоров’я та експерти з Австрії, Азербайджану, Албанії, Вірменії, Грузії, Росії, Франції, Швейцарії й України.

Так, два пілотних проекти у Києві та Запоріжжі, нещодавно проведені Інститутом гігієни та медичної екології ім. А. Н. Марзєєва АМН України, показали, що забруднення від міського транспорту впливають на здоров’я людей щодня, хоча про цей вплив ми іноді і не замислюємось. За результатами дослідження, які представила голова лабораторії забруднень атмосферного повітря та оцінки ризику Олена Турос, пік забруднення на дорогах спостерігався у Солом’янському районі столиці приблизно о 18:20; завищення за оксидом вуглецю (CO ₂ ) неканцерогенного ризику виявилось невеликим, але навіть в такому випадку забруднення розповсюджуються на 300-500 метрів від автомагістралі; діоксид сірки (SO ₂ ) навпаки перевищував гранично допустиму норму в 10 разів. У Запоріжжі концентрація спостерігалась на перехрестях, де рівень забруднення зашкалював при зупинках і пробках.

Серед основних проблем якості атмосферного повітря Олена Турос назвала недостатню координацію між міністерствами та відомствами, загальну неузгодженість дій відносно регулювання контролю якості повітря, фрагментацію діяльності суб’єктів моніторингу, недостатню матеріально-технічну базу, неспівпадіння показників безпеки міжнародним зобов’язанням та недостатність інформаційного забезпечення.

Автотранспорт, як стверджує керівник відділу атмосферного повітря Департаменту екологічного моніторингу та атмосферного повітря Міністерства екології та природних ресурсів України Лілія Козак, залишається одним з найсерйозніших джерел забруднення повітря, що у загальних розрахунках сягає щорічних 40-60% від загального вкладу викидів великих міст. „В атмосферне повітря України в 2009 році потрапило 6,44 млн. тонн забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел”, – повідомила вона. Найбільші викиди від автотранспорту спостерігаються в Києві та населених пунктах Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Київської, Одеської, Львівської, Запорізької та Харківської областей. Причини забруднення полягають в експлуатації технічно застарілого автопарку, використанні бензину та дизельного палива в транспортному секторі, аварійному стані шляхів, зменшенні кількості контрольно-регулюючих пунктів на підприємствах, невідпрацьованих режимах дорожнього руху. Все це призводить до того, що повітря забруднюється формальдегідом (CH ₂ О), діоксидом азоту (NO ₂ ), зваженими речовинами. 

Найцікавіше, в столиці розміщені 16 стаціонарних постів, які перевіряють атмосферне повітря на автошляхах на вміст пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту. Як доповіла представниця Мінекології, в цілому за 2010 рік ситуація з рівнем забруднення у Києві оцінена як висока, підвищення допустимих концентрацій на добу спостерігалось по фармальдегіду у 2,7 рази та по діоксиду азоту в 2 рази. „Чемпіонами” із забруднення є: Бесарабська площа, проспект Перемоги (станція метро „Святошин”), площа Перемоги, Оболонський проспект, вул. Довженка, бульвар Л.Українки, вул. Скляренка, вул. Попудренка та вул. Стражеска. Найменший рівень зафіксований там, де є зелені насадження: вул. Лазо, територія національного комплексу „Експоцентр”, район Гідропарку та проспект Науки. 

Зменшити шкідливий вплив на здоров’я населення в цьому випадку, на думку Лілії Козак, зможе новий автопарк, відповідність нормативам двигунів, перехід на „екопаливо”, заборона використання етилірованого бензину, використання нейтралізаторів технічних викидів та перехід на стандарти Євро-4, подальше прагнення до Євро-5 та запроектованого Євро-6, жорсткий контроль за встановленими нормативами.

Завдяки проекту технічної допомоги ЄС у жовтні 2010 року рішенням Кабміну була введена в дію Транспортна стратегія України до 2020 року. За даними представниці Державного автотранспортного науково-дослідного та проектного інституту Міністерства інфраструктури України Інни Шум, Угода про асоціацію Україна-ЄС та угода про фінансування підтримки запровадження Транспортної стратегії привнесуть у „скарбницю” України бюджетну підтримку ЄС у 65 млн. євро, які наша держава буде отримувати чотирма траншами залежно від виконання зобов’язань. Результатами мають стати: розвиток мереж автомобільних та залізничних шляхів, розширення метрополітену, будівництво мостів, логістичних центрів та терміналів, оновлення рухомого складу, запровадження державно-приватного партнерства, нових комунікаційних технологій тощо. Підвищенню екологічності та ефективності транспортних засобів мають сприяти запровадження міжнародних норм, використання електричного траспорту, удосконалення податків, стимулювання використання „екопалив”.

Дійсно, можна повністю погодитись Віталієм Мохорєвим у тому, що екологічна безпека є недостатньою в Києві. Найбільші показники захворюваності органів дихання зафіксовані у Деснянському, Дарницькому, Шевченківському та Дніпровському районах столиці – там, де найменше лісопаркових зон. Порадувати киян має новий генеральний план, який має бути ухвалений КМДА до кінця поточного року, і який спрямований в тому числі на екологізацію міста. Він передбачатиме такі заходи:
- винесення за межі міста екологічно шкідливих виробництв;
- завершення реконструкції Бортницької станції; 
- завершення реконструкції сміттєзвального заводу „Енергія”;
- раціональне розміщення транспортних засобів, за рахунок створення мережі підземних та багатоповерхових стоянок;
- будівництво нових транспортних розв’язок;
- широке використання електричного та водного транспорту;
- збільшення темпів розбудови метрополітену;
- створення окружної дороги навколо Києва;
- скорочення маршруток.

Можливо, пощастить киянам і з розвитком доріжок для велосипедів, які в Європі вже давно стали звичним засобом для пересування. Заступник начальника головного управління транспорту та зв’язку КМДА Богдан Тимченко зазначив, що на їх проектування вже передбачено 1 млн. грн.

Про ще більш райдужні перспективи повідомила представниця Міністерства інфраструктури України Ірина Терлецька, яка пообіцяла, що до вересня 2012 року буде здійснено проект „Міська електричка”, який передбачає побудову 12 станцій за кільцевим маршрутом, що допоможе розвантажити основні „затори” в метро.

Армін Вагнер з Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), як істинний європеєць, взагалі дивується феномену „маршрутки”, вважаючи її нераціональним транспортом, який суттєво забруднює повітря. Його пропозиції полягають у створенні Національного мобільного фонду, у який би надходили кошти на розвиток транспорту і доріг. Промовистим було гасло одного зі слайдів презентації пана Вагнера – „ГОНИТЕ РУБЛИКИ”. UA-Energy.org приєднується до цього креативного гасла та сподівається на раціональні рішення у напрямку покращення екологічної ситуації у великих містах, покращення здоров’я населення та підвищення тривалості життя.