МГЕЗК йде на авантюри зі сланцевим газом

У своєму останньому звіті МГЕЗК закликає зробити вибір на користь газу, щоб зменшити обсяги спалюваного вугілля. Експерти не заперечують також проти використання сланцевого газу, який може виявитись набагато шкідливішим для навколишнього середовища, ніж прийнято вважати.Якщо Ви прибічник фрекінгу, Вас потішить останній звіт Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК). Група дала зелене світло використанню сланцевого газу, розглядаючи це як тимчасовий захід, спрямований на сповільнення змін у кліматі.

Звіт став третьою та фінальною частиною експертної оцінки змін у кліматі (також відомої як AR5). Продовжуючи наполягати на активнішому використанні відновлювальних енергоресурсів – зокрема гідроенергетики, енергії сонця та вітру – група стверджує, що за відносно короткі строки можна зменшити викиди парникових газів, замінивши вугілля менш шкідливим для довкілля газом, проте згодом від нього також треба поступово відмовитися.

Щодо сланцевого газу, який видобувають шляхом фрекінгу – вельми дискусійної технології – співголова експертної групи сказав, що, як і очікувалось, «можна отримати прийнятне паливо і зменшити викиди вуглецю».  

Одним з аргументів проти фрекінгу є те, що за цієї технології виділяється значна кількість метану – парникового газу, що вважається щонайменше в 20 разів потужнішим у плані нагрівання атмосфери, ніж вуглекислий газ. Але за короткі часові проміжки він створює ще більше проблем. Встановлено, що з а два десятиліття метан завдає щонайменше у 84 рази більше шкоди, ніж вуглекислий газ .

Роберт Говарт – професор екології в Корнельському університеті. Зі своїм колегою Дрю Шинделем з Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США вони передбачили, що якщо негайно не скоротити викиди метану (і технічного вуглецю), температура Землі підвищиться на 1,5°C до 2030 року і на 2,0°C до 2045-2050 років.

Професор Говарт оцінює вплив метану на глобальне потепління навіть вище. Він зазначив: «Через 20 років з моменту емісії вплив метану на глобальне потепління у понад 100 разів більший, ніж вплив вуглекислого газу (Shindell et al. 2009)».

Деякі критики можуть зробити висновок, що своїми пошуками технології, яка має стати «мостом» до світу чистої енергії, МГЕЗК забила гол у власні ворота, адже відмовитися потім від палива, що дає такі значні і непотрібні викиди парникового газу, буде непосильною задачею. Через значні кошти, вкладені в інфраструктуру, необхідну для експлуатації сланцевого газу, використання сланцю може затягтися.

За іронією долі, світ чистої енергії може настати вже через 15 років, стверджує один американський експерт. Марк Якобсон – професор цивільного будівництва та інженерної екології Стенфордського університету, Каліфорнія, і голова місцевої програми з питань атмосфери та енергії. Він вважає, що вдосконалення енергії вітру, води та сонця не вимагає великих коштів, і таким чином можна повністю задовольнити світові енергетичні потреби, поклавши край залежності від енергоносіїв та ядерної енергетики.

У 2010 році професор Якобсон описав в «Енергетичній політиці», як вони разом з колегою проаналізували «можливість забезпечення світу енергією для різних потреб (електроенергія, транспортування, опалення/охолодження тощо) за допомогою ресурсів вітру, води та сонця (ВВС)». 

Він продовжив: « Ми пропонуємо до 2030 року добувати всю нову енергію засобами ВВС і до 2050 витіснити ту, що отримана старим шляхом. Перешкоди на шляху цієї ідеї насамперед соціальні та політичні, а не технологічні чи економічні. Ціна на енергію ВВС не буде сильно відрізнятися від сьогоднішньої».

Цей шлях здається менш ризикованим, ніж той, до якого закликає МГЕЗК. 15 років щоб розробити новий шлях забезпечення суспільства енергією чи 20 років викидів метану, що зростатимуть у геометричній прогресії – вибір очевидний.