Надлишок вуглекислого газу в атмосфері: ліси швидше ростуть і швидше помирають

Дехто сподівається, що збільшення рівня СО2 в атмосфері сприятиме більшому розвитку рослинності, яка, в свою чергу, врегулює викиди парникових газів. Однак нові дослідження показують, що це не так.

Якби на нашій планеті не було лісів і океанів, вміст вуглекислого газу в земній атмосфері був би значно вищий, ніж сьогодні. Приблизно половина всього антропогенного вуглекислого газу, тобто тих викидів, джерелом яких є промисловість, транспорт, енергетика, сільське господарство та інша діяльність людини, з року в рік поглинається морями і біосферою суші. Причому на суші - перш за все, звичайно, природними лісами, які часом піднесено іменують "зеленими легенями планети".

Про один важливий процес забули

Для фотосинтезу (процесу, в ході якого утворюється кисень) деревам необхідний вуглекислий газ. Зростання вмісту вуглекислого газу в атмосфері сприяє зростанню дерев, він для них свого роду додаткове добриво. "Якщо вміст СО2 в атмосфері буде і далі збільшуватися, то дехто сподівається, що це призведе до розростання лісів, що, у свою чергу, допоможе біосфері поглинати ще більше СО2, - говорить   Харальд Бугман   (Harald Bugmann), професор Швейцарської вищої технічної школи в Цюріху, фахівець у галузі екології лісу. - Тобто ці люди вважають, що   саме зростання емісії вуглекислого газу дозволить нам упоратися зі зростанням емісії вуглекислого газу   ".

Звичайно, це було б чудово. Тим більше, що «підживлення» вуглекислим газом дійсно впливає на вегетацію - це не викликає жодних сумнівів. З супутників видно регіони з лісами, що пишно розростаються і поглинають все більше і більше вуглекислого газу. Ось тільки цей ефект може виявитися дуже недовговічним, - застерігає вчений: "Виконані мною дослідження вказують на те, що в наших розрахунках і оцінках ми забули врахувати один важливий процес, який здатний істотно знизити або навіть зовсім звести нанівець таку функцію біосфери як поглинання вуглекислого газу ".

Чим швидший ріст, тим гірша якість деревини

Процес, про який говорить і пише у своїх наукових статтях швейцарський еколог, - це передчасне старіння дерев.   Посилений ріст призводить до скорочення тривалості життя . "Це пов`язано з тим, що у дерев, що ростуть в атмосфері пересиченій вуглекислим газом, знижується якість деревини, - пояснює професор. - Відповідно, вони гірше протистоять хворобам, шкідникам, екстремальним погодним явищам, і раніше вмирають. При цьому накопичений вуглекислий газ прискореними темпами виділяється назад в атмосферу ".

Принаймні, так це виглядає в комп`ютерних розрахунках цюріхського вченого. Професор Бугман змоделював процеси, що протікають в шести різних видах лісів, типових для Швейцарії, під впливом підживлення вуглекислим газом і прискореним на 10-30 відсотків ростом. Результати цього дослідження є цілком репрезентативними для всіх природних лісів Європи, - підкреслює вчений: "Нинішні оцінки експертів виходять із припущення, що ніякого прискореного вмирання лісів немає. При цьому, цілком природно, виходить, що дерева накопичують все більше і більше вуглекислого газу. А мої дані говорять про те, що ліси почнуть вмирати раніше. І якщо це так, то ми отримаємо те, що в математиці називається грою з нульовою сумою. Тобто підживлення вуглекислим газом на початку циклу кругообігу не дасть нам зовсім нічого ".

Якщо модель не можна перевірити, краще перестрахуватися

Розрахунки швейцарського дослідника викликали інтерес у колег. Американський еколог Хенк Шугарт (Hank Shugart), професор університету Вірджинії в Шарлоттсвілле, говорить: "Повинен сказати, що мої роботи підтверджують ряд отриманих ним даних. Про те, що   в штучних лісопосадках швидкий ріст означає і швидку смерть,   ми знали давно. Цей ефект пов`язаний з тим, що дерева більш жорстко конкурують один з одним. Дослідження професора Бугмана збагачує наші знання в цій галузі: воно свідчить про те, що подібний ефект має місце і в природних лісах. Тобто там, де масштаби поглинання вуглекислого газу з атмосфери найбільш великі - наприклад, у вологих тропічних лісах Амазонки ".

Втім, сам професор Бугман визнає, що у його моделі є один досить істотний недолік: вона практично не піддається перевірці. Адже для того, щоб з`ясувати, наскільки одержані за її допомогою розрахункові дані відповідають реальним, потрібно простежити за життєвим циклом, принаймні, одного покоління дерев - від початку до (можливо, передчасного) кінця. Такий експеримент навряд чи можливий: він тривав би кілька століть. У цій ситуації рецепт може бути один - обережність і обачність, - говорить швейцарський еколог: "На горизонті проглядається якийсь чинник. Є підстави вважати, що він реально існує. І діє так, що скасовує додаткове поглинання біосферою СО2, на яке ми всі так сподівалися . Значить, не треба плекати ілюзій, краще перестрахуватися.   Не треба робити ставку на це додаткове поглинання, коли мова йде, скажімо, про квотування викидів парникових газів і про міжнародні зобов`язання зі зниження рівня їх емісії . Тобто в цій справі є й політична складова ".