Наскільки зеленою є Голландія? Від викидів вуглецю до глобального потепління

Голландія має жахливий секрет. Для туристів ця країна може здатися зеленою ідилією, де переробка є нормальним явищем. Але якщо заглянути трохи глибше, як говорить Бен Коутс, ви знайдете багатолюдну країну, яка буквально випромінює вуглець, а місцеве населення звикло до використання викопного палива.

Північ Роттердаму забирає усі сили, а голландське місто, в якому я жив останні 5 років, — не найкрасивіше місце у світі.  Це місто сильно закидали бомбами під час війни, тому число традиційних будиночків з червоної цегли значною мірою перевершило сучасні бетонні будівлі. На півночі Роттердаму взагалі дуже рідко можна побачити дерева. Хоча галявина поряд з моїм будинком була рідкісним винятком. Сад мого сусіда був оазисом на тлі цього сірого міста: паркани були вкриті плющем, наче ковдрою, земля була переповнена кущами та польовими квітами, а на парі високих ялинок завжди сиділи пташки під час заходу сонця. На жаль, усе змінилося, коли нові сусіди переїхали сюди минулого року. Протягом декількох годин після отримання ключів, новий хазяїн безжалісно знищив усі насадження, залишаючи за собою тільки бетонну веранду, оточену пнями. З мого балкона я дивився на все це з таким жахом, наче ядерна зима спустилася на сусідній будинок. Сусід побачив мене і дружно привітав: «Mooi, toch?», — він прокричав. «Красиво, правда? Набагато краще, ніж раніше!»

Після кількох років життя в Нідерландах я не мав би дивуватися дружньою поведінкою голландця. Для зовнішнього світу Нідерланди, як правило, одна з найбільш свідомих країн Європи щодо охорони довкілля: скандинавська країна, наповнена вегетаріанцями та контейнерами для збору склотари, де панує ліберальна політика, а найпоширеніший вид транспорту — велосипед.

Читати також:  Дорога, що «ловить» сонячну енергію ,  Роттердам може прокласти свої дороги з переробленого пластику

Такі стереотипи дратують голландців, але все-таки цю країну в деяких аспектах можна назвати зеленою. Нідерланди є світовим лідером із застосування енергії вітру, вони використовують вітряні млини різних видів: зі старої цегли та сучасні варіанти. Відсоток рециркуляції відходів дуже високий, а Амстердам, який давно вже визнаний найбільш ліберальним містом в світі, є оселею для Ґрінпісу та інших екологічних НДО. Навіть уряд недавно оголосив, що до 2018 року планується запустити усі державні поїзди, використовуючи тільки енергію вітру.

Про глобальне потепління голландці також знають. У країні, де населення живе за дамбами та морськими стінами, підвищення рівня моря розглядається як не абстрактне поняття, а загроза існуванню. Цього місяця три голландські судді стали дуже популярними на простарах інтернету, адже вони прийшли до рішення, що уряд має правовий обов’язок скоротити показники викидів до 2020 року. Жителі Нідерландів також відомі як світові лідери в пом’якшенні наслідків глобального потепління: коли в Лондоні або Нью-Йорку спостерігається загроза у вигляді повені — одразу починають дзвонити телефони інженерів Амстердаму та Гааги. Також, звичайно, велосипеди. З милями велосипедних доріжок, Нідерланди — мрія велосипедистів. Згідно з даними уряду, це єдина країна в Європі, де велосипедів більше, ніж людей.

Проте, якщо копнути глибше, можна побачити, що Нідерланди ховають брудну таємницю: насправді ця країна зовсім не зелена. Відповідно до інформації Всесвітнього Банку, у Голландії показник викидів вуглецю на душу населення найвищий у Європі — у два рази вищий, ніж у Франції та в півтори рази вищий, ніж у Британії. Попри самовпевнені красномовні промови влади щодо глобального потепління, Нідерланди далекі до цілей Кіотського протоколу про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Незважаючи на відомі вітряні млини, частка енергії, що надходить із поновлюваних джерел, відстає від показників сусідніх Німеччини та Данії. Використання вугілля для виробництва електроенергії зростає. І незважаючи на усі ці велосипеди, у Нідерландах набагато більше викидів вихлопних газів, ніж у Британії (з поправкою на населення).

У розчарованого еко-туриста скоріш за все з’явиться питання: що ж пішло не так ? Частково це залежить від густоти населення країни. Нідерланди залишаються найбільш густонаселеною країною північної Європи: близько 17 мільйонів чоловік стиснуті на землі розміром з половину Шотландії. Густота населення Голландії (500 чол/км ² ) удвічі більша, ніж Британії, і в чотири рази, ніж Франції. Маленькі голландські будиночки споживають, як правило, мало електроенергії, але величезна кількість населення відображається на стані навколишнього середовища, чого не відбувається в незаселених областях. Роттердам ніколи не буде таким чистим та зеленим, як Коністон або Корнуол.

Перенаселення Нідерландів також означає дефіцит зелених насаджень. Стародавні голландські міста Дельфт та Лейден несамовито красиві, але між ними лежать милі безформних міських забудов. Туристи купують листівки з зеленими полями, наповненими молочними корівками, але рідко можна побачити картки з нескінченними драйв-ін ресторанами, складами, офісними парками, автодорогами та заправками, що затьмарюють більшу частину країни.

Інша проблема стосується транспорту. Після наслідків Другої світової війни, голландці прийняли катання на велосипеді як нову державну релігію, вкладаючи мільйони на велосипедні доріжки та інші витрати пов’язані з цим видом транспорту. Менш відомо, що вони також закохалися в машини, переймаючи американську пристрасть до автомобілів, що є чудовим прикладом гасла післявоєнного плану Маршалла: «Ви також можете бути такими, як ми». Насправді у Нідерландах не так багато Феррарі, але на душу населення голландці мають більше машин, ніж британці. Нідерланди мають одну з найбільш заповнених дорожніх мереж в Європі, а автомагістралі, що пов’язують великі міста, такі ж безвихідні в час-пік, як і британська М-25. Можливо, найбільш проблемною все ж таки можна вважати економіку.

Енергетика, хімічні продукти з нафти, нафтопереробка та морський флот — джерело доходів країни. Видобуток газу відновився після землетрусу на півночі, але все-таки найбільшою іронією залишається те, що життя благородних голландців фінансується більшою мірою за рахунок викопного палива. Найбільший порт Європи Роттердам — це зона екологічного лиха. Від свого дому до узбережжя я їду 25 км через нескінченну смугу нафтопереробних заводів, доків та фабрик. Вночі прекрасні пляжі Північного моря навколо Хук-ван-Холланд освітлені завдяки газопереробним заводам, які сяють, як римські свічки, покриваючи бурштиновим сяйвом більше сотні величезних вантажних суден, що прямують до Китаю.

Далі на північ вирощують нескінченні акри тюльпанів та овочів на експорт в опалюваних теплицях — цей пожирач енергії та пестицидів (згідно з даними Кранфільдського університету) генерує близько трьох кілограмів вуглецю з кожного насадження. Також там неподалік знаходиться один з найбільших аеропортів Європи — амстердамський Схіпхол. Голландська індустрія туризму приносить великий прибуток країні, але ці більше ніж тисяча рейсів на день залишають жахливий вуглецевий слід.

Можливо, усе це не залежить від того, чи налаштовані голландці самі змінити свою поведінку. Але, подорожуючи Нідерландами, швидко доходиш висновку, що ставлення жителів цієї країни до навколишнього середовища все ж таки не найкраще. Голландська партія зелених займає чотири місця в парламенті, але пропозиції побудувати нові вітрові млини (на невеликій відстані від берега та на материковій частині) викликали гучні протести. Дослідження 2009 року показують, що приблизно половина населення Нідерландів вважала, що серйозність загрози глобального потепління була перебільшена.

Попри це все, іншим країнам є чому навчитися у Голландії. Такі країни, як Британія, могли би навчитися запобігати повеням, перейняти любов голландців до велосипедів та переробки. Тим паче, Помаранчеве Королівство більше не можна назвати зеленим.