strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/maxfotoi/public_html/climate/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 0.

Науковці оцінили вартість дерев у мегаполісі в 500 мільйонів доларів за рік

Дерева у мегаполісі Це результати дослідження, проведеного в 10 містах на 5 континентах. Дерева мегаполісів, у яких проживає майже 10% всього населення світу, щорічно приносять місту, в якому ростуть, понад 500 мільйонів доларів. Йдеться про кошти, зекономлені на послугах, що роблять міські середовища більш чистими, доступними та приємними для проживання.

Фото: amazonaws.com

За даними нещодавнього дослідження, опублікованого в онлайн-журналі Ecological Modeling , у 10 мегаполісах, що вивчала міжнародна команда науковців, переваги екосистем, в яких основою є дерева, можна оцінити приблизно у 505 мільйонів доларів за рік . Це дорівнює 1,2 мільйона доларів на 1 км2 насаджень дерев або ж 35 доларам на середнього жителя мегаполіса.

Провідний автор дослідження, доктор наук Теодор Ендрені (Theodore Endreny) з Коледжу екології та лісового господарства (ESF) у штаті Нью-Йорк, повідомив, що матеріальну цінність дерев можна легко збільшити вдвічі. Для цього необхідно висаджувати більшу кількість таких рослин.

«Мегаполіси можуть збільшити ці переваги в середньому на 85%», – зауважив доктор Ендрені. – « Якщо б дерева були висаджені на всій території, яку потенційно можуть покривати, вони слугували б для фільтрації забруднення повітря та води, сприяли б зменшенню споживання енергії та поліпшенню добробуту людей, одночасно забезпечуючи середовище існування та ресурси для інших видів у містах ».

Дослідження оцінювало наявні й потенційні насадження дерев та їх внесок у ресурси екосистем у десяти столичних мегаполісах на п’яти континентах та біомах (велике природне угруповання рослин та тварин, адаптованих до регіональних особливостей довкілля). Це вивчення проводили в таких містах: Пекін (Китай), Буенос-Айрес (Аргентина), Каїр (Єгипет), Стамбул (Туреччина), Лондон (Великобританія), Лос-Анджелес (США), Мехіко (Мексика), Москва (Росія), Мумбаї (Індія), Токіо (Японія).

Дерева у містах виконують функції, про які більшість з нас не знають. Це, зокрема, в идалення з повітря небезпечного для дихання людини пилу шляхом захоплення його на листя; енергозбереження у вигляді охолодження та ізоляції від літнього сонячного світла та зимових вітрів; а також зменшення викидів вуглецю, що виникає, коли дерева поглинають та утримують вуглекислий газ, пом’якшуючи таким чином кліматичні зміни.

Парк у місті

Фото: pbs.twimg.com

Науковці оцінили переваги насаджень дерев у контексті зменшення забруднення повітря, профілактики затоплень через сильні опади, економії енергії, внаслідок впливу дерев на обігрів та охолодження будівель, а також поглинання деревами вуглекислого газу. «Дерева мають прямий та непрямий вплив на охолодження будівель та зменшення людських страждань під час спеки», – зазначив Ендрені. – «Безпосередньою перевагою є тінь, яка охолоджує міський простір ; непрямий вплив полягає у транспірації (випаровування води з поверхні рослин) опадів, що перетворює гаряче повітря в більш прохолодне».

«Проектування результатів дослідження на більш масштабні соціально-економічні системи робить очевидним те, наскільки природа підтримує наше індивідуальне та суспільне благополуччя, надаючи послуги зі збереження екосистеми, безплатно», – відмітив один із співавторів дослідження, професор Серхіо Ульдіаті (Sergio Ulgiati) з університету «Парфеноп» в Італії. – « Глибше усвідомлення економічної цінності безплатних послуг, що надає нам природа, може посилити нашу готовність вкладати зусилля та ресурси в збереження природного капіталу та його правильну експлуатацію, аби збільшити суспільне багатство, економічну стабільність та добробут . Як наслідок цього об’єднаного дослідження ми створили в нашому університеті Лабораторію міського добробуту під спільним керівництвом науковців та місцевих акціонерів».

Для КліматІнфо переклала та підготувала Анна Грушник

Редактор: Марина Завадська

Поділитись в соціальних мережах: