Не залишаючи нічого нашим дітям

Наше покоління має унікальну можливість. Якби ми постаралися, то могли б бути першими в історії людства, хто не залишив своїм дітям нічого поганого: ні викидів парникових газів, ні бідності, ні втрат біорізноманіття.

Це мета, яку світові лідери визначили на зустрічі Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку 25 вересня для того, щоб прийняти  « Цілі сталого розвитку »  ( « ЦСР » ). Це 17 цілей щодо викорінення бідності та поліпшення здоров'я, захисту біосфери планети й забезпечення енергією всього світу. Ці цілі вперше були поставлені після найбільшого в історії ООН саміту – конференції  « Ріо + 20 »  у 2012 році, яка супроводжувалася найбільшим консиліумом ООН усіх часів.

На відміну від свого попередника, «Цілей розвитку тисячоліття» («ЦРТ»), у яких основна увага приділялася конкретним малорозвиненим країнам, нові глобальні цілі є універсальними. Їх прийняття показує широке визнання того факту, що всі країни поділяють відповідальність за довгострокову стабільність природних циклів Землі, від яких залежить рівень захисту нашого життя.

Дійсно, «ЦСР» є першою розробкою, яка характеризується фундаментальним зрушенням в кращу сторону щодо того, що стосується нашої планети. Вперше за 4.5, мільярди років існування Землі основними факторами, що визначають стійкість систем, є більше не відстань планети до сонця або сила чи частота виверження вулканів; це - економіка, політика та технології.

За останніх 12 000 років, клімат Землі був відносно стабільним і біосфера була витривалою й здоровою. Геологи називають цей період голоценом. Зовсім недавно ми ввійшли в інший період, який багато хто називає антропоген – набагато менш передбачувана ера зміни навколишнього середовища.

Це фундаментальне зрушення вимагає нову економічну модель . Ми більше не можемо припускати, що ресурси нескінченні, незважаючи на економічне мислення людини ХХІ ст. Можливо, колись ми й були невеликим суспільство на великій планеті, але сьогодні ми частина великого суспільства на маленькій планеті.

І все ж, далекі від утопічних тенденцій «ЦСР» можливо досягнути до 2030 року. Деякі країни, включаючи Данію, Фінляндію, Норвегію та Швецію, на шляху до досягнення багатьох цілей, а інші країни по всьому світу також наближаються до значних результатів. За останні кілька десятиліть бідність зменшилась вдвічі. Незважаючи на заголовки, насильницький конфлікт йде на спад. Хвороби ліквідовані. Чисельність населення стабілізується. Озоновий шар демонструє ознаки відновлення. І цифрова революція порушуючи інші галузі, може принести користь планеті.

Викорінення крайніх форм бідності знаходиться в межах нашої досяжності. Сьогодні близько 800 мільйонів людей живуть менш ніж на 1,25 дол. США на день. Згідно з нещодавньою доповіддю Світового банку, близько 30% з них живуть в Індії, але якщо встановити правильний стимул, то сплячий гігант почне проводити індустріалізацію. Бідність скорочується й в інших країнах, у тому числі в Нігерії (де живуть 10% найбідніших), у Китаї (близько 8%) і в Бангладеш (6%).

Читати також:  До 2030 року зміна клімату може довести до злиднів понад 100 мільйонів людей

Головною причиною занепокоєння є зобов'язання багатих країн допомогти країнам, що розвиваються, скоротити викиди парникових газів тільки тоді, коли вони покладуть край бідності. Без належної допомоги бідні країни ризикують бути в залежності від вугілля й нафти принаймні ще одне покоління, наражаючи всю планету на небезпеку через неконтрольовану зміну клімату.

Світові лідери повинні розуміти, що вартість перетворення глобальної енергетичної системи набагато менша, ніж спроби впоратися з наслідками спалювання викопного палива. Дослідження, опубліковане в цьому місяці, підкреслює, що використання всіх залишків вуглеводню призведе до танення всього Антарктичного льодовикового щита, що підвищить рівень моря на 58 метрів. І це лише одна потенційна загроза внаслідок зміни клімату. А ось засуха й неврожай, наприклад, можуть викликати збройні конфлікти.

Читати також:  ООН: потепління загрожує світовій безпеці

На щастя, є безліч доказів, що країни та галузі промисловості можуть процвітати, не призводячи до зміни клімату. Швидше за все, до 2030 року кілька країн перестануть використовувати викопні види палива. Наприклад, Швеція , Франція, Німеччина. Ці країни матимуть менш забруднене повітря, будуть характеризуватися поліпшенням здоров'я й благополуччя населення, процвітаючою економікою.

Вони також будуть менше шкодити біосфері. За деякими оцінками, життя на Землі ніколи не було настільки різноманітним. Важливість біорізноманіття в тому, що воно робить наші екосистеми більш стійкими, а це є необхідною умовою для стабільних суспільств. Безпричинне руйнування біорізноманіття – це наче підпалювання власного човна. Викорінення бідності та зниження викидів шляхом ефективного землекористування й припинення вирубки лісів – це довгий шлях до зупинки сьогоднішніх тенденцій і повного припинення нанесення шкоди природі.

Такі компанії, як Ikea та Unilever є провідним, адже вони покладають справжні зусилля на поліпшення клімату планети, є відповідальними за її ресурси та стан екосистем. Всі галузі промисловості, від інформаційних технологій до сільського господарства, залежать від послуг, наданих природою.

Ми перше покоління, яке може зробити усвідомлений вибір шляху розвитку, піклуючись про стан нашої планети. Або ми залишимо нашим нащадкам спадок без злиднів, без використання викопного палива, без втрат біорізноманіття, або ми залишимо їх сплачувати податковий вексель від Землі, що може знищити їх.