Нова Енергоcтратегія: у пошуках світлого майбутнього

UA-Energy.org пощастило отримати   ]]> драфт Енергетичної cтратегії ]]> , який сьогодні "гуляє" коридорами Міністерств і активно доопрацьовується до фінальної версії. Не відомо, наскільки близький до остаточного цей варіант, однак  важливо оцінити хоча б те, що вже зафіксовано як задачі для виконання на найближчі двадцять років.

Якщо Україна розвиватиметься відповідно до обговорюваного сьогодні проекту оновленої Енергетичної стратегії,   основою генерації енергії через двадцять років буде атом і вугілля . Сектор буде   працювати за європейськими правилами , велика частина об’єктів енергетики буде   приватизована.

Саме приватні інвестиції повинні скласти фінансову основу для реформ галузі. Однак, така ціль можлива тільки якщо   уряд змінить своє ставлення до управління   – стане більш системним у впровадженні змін, послідовним у спілкуванні з інвесторами та відкритим. Поки ж такої поведінки не спостерігається.

Найбільшим виграшем проекту у порівнянні з вже існуючою стратегією є більш-менш сформована єдина логіка змін . Відповідно до прогнозних потреб споживання електроенергії (песимістичний сценарій – 234, базовий – 272, максимальний – 305 ТВт/год), документ виставляє і  задачі для кожної з галузей. Це перший крок до ефективного розподілу ролей і коштів для досягнення потрібного результату.

Обережний підхід до прогнозів робить документ доволі реалістичним для виконання . Він базується на середньому щорічному зростанні ВВП 3,8 – 6,4% (залежно від сценарію), і враховує ріст споживання електроенергії різних сегментів споживачів (промисловість, сільське господарство, комерційне та побутове споживання). В той час як у Польщі прогнозують до 2020 року видобуток тільки сланцевого газу 10-30 млрд. кубометрів (прогноз Wood Mackenzie), проект оновленої Енергостратегії передбачає зростання видобутку газу (як природного, так і "нетрадиційного") всього у 1,5-2 рази (30-40 млрд. куб. м.).

Стратегія передбачає періодичне оновлення (раз на п’ять років) і є рамковою, що відповідає європейській практиці . Чіткий перелік супровідних "під-стратегій" наприкінці документу дозволяє, з одного боку,  більш детально підійти до планування кожної з галузей, з іншого, не робитиме перегляд стратегії кожного разу надто болісним і радикальним. Разом із тим, для успішного впровадження Стратегії кожен із супровідних документів також має бути підготовлений в єдиній логіці і структурі.

Увага до галузей є нерівномірною . Поряд з детальним аналізом електроенергетики чи вугільної галузі, надто загальними є плани щодо розвитку нетрадиційних джерел енергії чи енергоефективності. Саме ці дві теми зазначені на початку документу як світові тенденції, які були упущені у в чинній редакції Енергостратегії, і мають бути враховані в новому проекті. Окрім цього, розвиток нетрадиційних джерел енергії та енергоефективність є двома базовими елементами, на яких ґрунтується Стратегія енергетичної галузі ЄС, і, враховуючи євроінтеграційні прагнення України, мали б зайняти належне місце і в українському стратегічному документі.

Деякі прогнози Стратегії не відповідають уже оголошеним урядовим планам . У березні цього року, виступаючи на ІІІ Всеукраїнському бізнес-саміті з проблем зміни клімату голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Микола Пашкевич заявив, що в Україні до 2030 року 30% енергії має вироблятися за рахунок відновлюваних джерел. Ці слова у травні підтвердив і заступник директора Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України Степан Кудря. Натомість проект нової Енергостратегії передбачає частку в загальному балансі 6-10%.

Немала сума інвестицій вимагає шукати кошти вже сьогодні . У розвиток розподільчих мереж до 2030 року необхідно інвестувати 134 млрд. грн., що потребує збільшення щорічних інвестицій до 7 млрд. грн. (за нинішнього рівня близько 2 млрд.). Найбільше коштів – більше 250 млрд. – очікується спрямувати на будівництво і модернізацію ТЕС. На атомну енергетику прогнозується більше 160 млрд. грн. Сумарний обсяг інвестицій для розв’язання завдань, що стоять перед електроенергетичною галуззю, складе приблизно 750 млрд. грн. (або майже 10 млрд. дол.). Для порівняння, ця сума дорівнює чверті прогнозних доходів зведеного бюджету України на 2011 рік.

Потреба в таких коштах вимагає від уряду більш тісної співпраці з інвесторами . Стратегія передбачає залучення приватного капіталу до модернізації мереж, об’єктів та будівництва нових потужностей. Однак практично кожне із таких тверджень доповнюється фразою "у разі створення необхідних умов для їх залучення". Членам уряду належить ще розшифрувати ці умови для кожної з галузей, і найчастіше це повинні бути не просто косметичні рішення, а системне реформування ринку – від ініціювання законодавчих змін до їх впровадження.

Умови реалізації Стратегії вимагають вирішення не лише питань енергетики.   Усі сценарії враховують, наприклад, ефект від детінізації економіки. Однак документ не містить жодного уточнення, яка саме відбуватиметься цей процес, наскільки він реалістичний і як саме вплине збереження тіньової економіки на реформи в енергетичному секторі. Стратегія не містить також згадок про посилення прозорості енергетики, що є необхідною умовою  для успішних змін – навіть запровадження стандартів Ініціативи прозорості видобувних галузей (ЕІТІ), що Україна зобов’язалась зробити ще в 2009 році.

Попри орієнтацію на європейський напрям, проект нової Стратегії мало враховує діалог із кінцевим споживачем .  Основою документу є ставка на розвиток великих генеруючих об’єктів (АЕС, ГЕС), натомість зовсім не видно роботи з пересічними споживачами енергії – стимулювання будівництва малих об’єктів генерації, "пасивних" будинків, робота з громадами. Як показує досвід ЄС, саме цей напрям здатний забезпечити суттєвий відсоток як генерації енергії, так і ефективності її споживання у довгостроковому результаті.

Відсутність громадської участі у розробці документу буде в майбутньому потужним ударом по Стратегії . Європейська практика передбачає участь і експертне обговорення документу на старті його написання, а не кінцевій стадії. Це дозволяє врахувати якнайбільше корисних ідей, уникнути зайвої критики після затвердження документу. Даний документ UA-Energy.orgдоводилось шукати "по знайомих", замість відкрито скачати з сайту Міністерства і публічно надати свої рекомендації. Схвалення Енергетичної стратегії у закритому режимі (хай навіть за участі низки західних професійних експертів) не зробить її власне національним документом, і лише спровокує сценарій, аналогічний зі Стратегією брендування України.

Довідка   UA- Energy. org

Програма економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки передбачає коригування Енергостратегії з урахуванням показників приросту ВВП, цінових тенденцій на світових ринках паливних ресурсів, показників енергоспоживання, використання потенціалу нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, науково-технічних досягнень, європейських стандартів і досвіду реформування ПЕК, а також завдань, які постали перед Україною у зв’язку зі вступом 1 лютого 2011 року до Європейського Енергетичного Співтовариства.

Роботи з перегляду Енергетичної стратегії здійснює Міністерство енергетики і вугільної промисловості за участі фонду "Ефективне управління", який у свою чергу залучив консалтингову фірму McKinsey & Company в якості консультанта. Очікується, що оновлений документ має бути завершений до серпня цього року.

  ]]> ]]>