Обводнення старих торфовищ знижує викиди СО2 та попереджає пожежі

Відновлення порушених болотних екосистем, передусім, старих торфовищ, може стати новим механізмом зниження викидів парникових газів і залучення додаткових коштів через Кіотські механізми. IPCC вже ввела ділянки торфових боліт в систему обліку. Пропонуємо вашій увазі огляд таких практик в Росії,  а також інфографіку про методи відновлення боліт.

Програма розвитку ООН ( ПРООН ) має намір розпочати великий проект з обводнення торф’яних боліт в Росії , який буде враховувати болота в якості поглиначів та джерел двоокису вуглеводу (СО2), повідомив старший радник з питань енергоефективності та зміни клімату російського офісу ПРООН Олександр Аверченков.

Слідкувати за викидами СО2 країни світу почали після підписання Кіотського протоколу, що вступив в дію з 2005 року. Зусилля міжнародної спільноти направлено на скорочення парникових газів в атмосфері і на запобігання зміни клімату. Документ передбачає, що в період з 2008 по 2012 роки загальний обсяг викидів в атмосферу двоокису вуглецю, метану та інших парникових газів необхідно скоротити до 5,2% відносно рівня 1990 року.

«Водно-болотні угіддя та торф’яні болота, як резервуари вуглецю, як система, що регулює його обіг, будуть все більше привертати увагу. Ми плануємо такий проект зробити в Росії, разом з колегами з академії наук та міжнародних організацій», - сказав Аверченков РІА Новини у Всесвітній день водно-болотних угідь, який відзначається щорічно 2 лютого.

Зі слів радника ПРООН, проект може розпочатися в Росії в 2012 або 2013 році, однак спочатку необхідно отримати дозвіл Міністерства природних ресурсів та екології РФ, а також Глобального Екологічного Фонду (ГЕФ).

«Ми вже отримали лист з Мінприроди, звернулися до ГЕФ, там нас поки що не підтримали. Ми будемо продовжувати працювати з ними. Очікується, що в кінці року буде серйозна розмова», - сказав Аверченков.

При цьому бюджет проекту в ПРООН оцінюють в 10-15 мільйонів доларів від ГЕФ, і 40-50 мільйонів співфінансування з російських джерел.

До цього ПРООН реалізувала подібний проект в Білорусії, де було повторно заболочено 15 торф’яників площею більше 28 тис. гектарів.

«Накопичена хороша технологічна та нормативно-правова база, система обліку викидів СО2 та їх поглинання через обводнення та заболочення», - сказав Аверченков.

Джерело: ]]> РАФ + ]]>  

Російска НГО «Белонна» повідомляє, що посуха і пожежі минулого літа в Росії змусили звернути увагу на проблеми лісів і боліт і тисячі простих громадян, які допомагали лісникам і пожежним, і керівників держави. Одним із шляхів вирішення проблеми пожеж знову названо обводнення осушених раніше торфовищ. « Повернути воду болотам потрібно обов'язково , - говорить Володимир Захаров, голова ради «Фонду відродження лісів», гол. редактор інтернет-порталу Forest.RU. - Це запорука екологічного благополуччя одного з найбільш густонаселених регіонів країни. Ми знаємо, що зараз почалася реалізація проекту з обводнення осушених торфовищ і сподіваємося, що витрачені сили і засоби приведуть до реальної зміни ситуації. "

Джерело: ]]> RNEI ]]>  

Інші вчені також зазначають, що відновлені болота запобігають зміні клімату, адже вони є поглиначами двоокису вуглецю . І навпаки, сухий торф активно розкладається з виділенням великих обсягів двоокису вуглецю, що однак не заважає йому ставати джерелом метану (більш сильного парникового газу) в періоди короткострокового зволоження.

Значення робіт з відновлення відпрацьованих при добуванні торфу площ буде щоразу збільшуватися у зв’язку з розглядом цих ділянок в якості об’єктів обліку джерел та поглиначів парникових газів в рамках рамочної конвенції ООН по зміні клімату.

Між іншим, керівництво з інвентаризації джерел та стоків парникових газів, пов’язаних із зміною в землекористуванні, розробленому Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату для рамочної конвенції ООН про зміну клімату ( IPCC 2006), включило в якості об’єктів обліку ділянки торф’яників , що знаходяться в розробці, підготованих до розробки, виведених з розробки або покинутих.

Цей облік поки що є добровільним, однак багато країн, в тому числі Білорусія та Україна ввели його в щорічну звітність.

До середини ХХ століття водно-болотні угіддя постраждали від вторгнення людини, що звичайно вплинуло на екологічний стан планети. У зв’язку з цим, 2 лютого 1971 року в місті Рамсар (Іран) була підписана міжнародна Конвенція про водно-болотні угіддя, що покликана зберігати та захищати заболочені території.

Росія, на території якої знаходиться 35 водно-болотних угідь, що відповідають умовам підписаного документу, є учасником конвенції, яка отримала назву Рамсарської. З 1997 року дата підписання конвенції відзначається як Всесвітній день водно-болотних угідь.

Джерело: ]]> РАФ + ]]>  

Зволожені болота не тільки зберігають ліси від пожеж, а і допомагають у регулюванні розливів рік, підтримують біорізноманітя, можуть використовуватися в якості господарських угідь – наприклад, як мисливські угіддя, як місця збору ягід та туризму. Болота необхідно зберегти через низку загроз, які вони можуть допомогти вирішити: забруднення повітря, побудова доріг, ризики, пов’язані зі зміною клімату.

Для КліматІнфо переклала ]]> Вікторія Скічко ]]>