ООН вимагає більше інформації

Секретаріат рамкової конвенції ООН зі зміни клімату проаналізував Друге національне повідомлення України зі зміни клімату . Ця процедура показує, наскільки докладно та прозоро країна звітує перед ООН про виконання своїх зобов’язань. Треба зазначити, що останнє – друге національне повідомлення України було опубліковано ще у червні 2006 року, коли більшість розвинутих країн вже підготували четверте повідомлення. Таке відставання України зумовлено тим, що вона ратифікувала Кіотський протокол пізніше за інші країни – лише у 2004. Однак Секретаріат конвенції закликає не пасти задніх і підготувати наступний звіт до 1 січня 2010 (рішення 10/СР.13). Оцінка українського звіту загалом позитивна, однак ООН надала перелік пунктів, що потребують ефективнішого та прозорішого інформування.

Результати аналізу викладені в « Доповіді централізованого всебічного розгляду другого національного повідомлення України » ( ]]> Report of the centralized in-depth review of the second national communication of Ukraine ]]> ). Міжнародна рада з 10 експертів визнала друге українське національне повідомлення загалом задовільним.

Викиди парникових газів (ПГ) в Україні зменшились на 59,6% в період з 1990 по 2000, здебільшого завдяки економічному спаду (на 50% ВВП) та переходу на ринкову економіку. З 2000 по 2006 економіка відновлювалась, про що свідчить зростання ВВП на 55%, при чому обсяги викидів ПГ зросли лише на 12,1%, завдяки структурним змінам в економіці та переходу на енергоносії з меншим вмістом вуглецю. Увагу експертів привернув той факт, що при збільшенні викидів парникових газів на 12%, обсяг використаних первинних викопних палив зріс лише на 2,5%. Україна не змогла пояснити таку різницю в тенденціях.

При загальній задовільній оцінці, експертна рада відзначає, що Друге національне повідомлення України не надає усієї необхідної інформації, передбаченої для таких звітів (розділ І.3 Transparency). Тому Секретаріат надав українській стороні перелік рекомендацій.

Зокрема, в наступному звіті Україна повинна:
1. Надати детальну інформацію про ефект від усіх кліматоохоронних заходів , що втілювались за звітний період, і тих, що плануються. Зараз цих даних немає, отже невідомо, які заходи щодо зменшення викидів ПГ були успішними, а які – ні, і наскільки. Відсутні відомості про зміни у структурі виробництва і споживання електроенергії в країні та співвідношення експорту/імпорту електроенергії . Вони допомогли б краще зрозуміти зв'язок між ринком та обсягами викидів ПГ. Також відсутня інформація про частку відновлюваної енергетики в енергобалансі країни.

2. Надати інформацію про кількість викидів від неенергетичних секторів економіки , зокрема, транспорту, управління відходами та сільського господарства,  та про кількість викидів ПГ, поглинутих за рахунок лісового господарства. Незважаючи на різке зменшення викидів від с/г (72,3% з 1990 до 2007), національне повідомлення не дає жодного пояснення такого стрімкого зменшення. Подальші плани по управлінню викидами ПГ в с/г також відсутні, зазначають експерти ООН.

3. Підготувати прогнози щодо зміни обсягів ПГ у землекористуванні та лісовому господарстві, зміни обсягів викидів окремо по кожному парниковому газу та викидів від палива, що продається кораблям та літакам міжнародного слідування . Зараз український звіт містить тільки загальний прогноз обсягів парникових газів до 2010 року. Необхідно також підготувати новий загальний прогноз на період після 2010 .

4. Більш детально описувати методологію , якою користуються при обчисленнях та прогнозах, поданих у звіті, особливо для обчислень в неенергетичній сфері.

5. Надати дані про прогрес програми екологічної освіти , започаткованої в 2001, а також включити до цієї програми питання зміни клімату та енергоефективності.

6. Розробити план інформування громадськості про питання, пов’язані зі зміною клімату, та відзвітувати про його виконання. Доступ до достовірної інформації та якісної освіти є одним із ключових елементів вирішення проблеми зміни клімату. Однак вже друге національне повідомлення України оминає питання інформування, зазначають експерти.

7. Надати інформацію про дослідження та спостереження стосовно зміни клімату , які проводяться в Україні. Зараз, нажаль, не існує навіть цілісного наукового прогнозу про вплив зміни клімату на українські території. В тому числі, ООН рекомендує розробити моделі впливу зміни клімату на такі вразливі сфери як сільське господарство, землекористування та лісове господарство, водні ресурси та прибережні смуги. Зараз ризики та запобіжні заходи прораховані тільки для лісівництва та водних ресурсів.

8. Прозвітувати про те, як Україна допомагає країнам, що розвиваються , в розробці систем спостереження за змінами клімату.

Відповідальним органом у підготовці національних повідомлень зі зміни клімату є Національна агенція екологічних інвестицій, яка поки не надавала коментарів з приводу "Доповіді..." ООН. Кліматоохоронна громадськість України з нетерпінням очікує виходу третього звіту зі зміни клімату, зокрема, таких його складових, як науковий прогноз наслідків зміни клімату та питань освіти та інформування.

Текст "Доповіді..." можна завантажити на сайті ]]> Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату ]]>