Переговори ООН з питань зміни клімату стартували у Варшаві

Чергова дев’ятнадцята конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату відкрилася в понеділок у столиці Польщі. Країни, зокрема, продовжують обговорення нової глобальної угоди, яка до кінця десятиліття має замінити Кіотський протокол.

Цього року інформаційний тон переговорному процесу задає нова, п'ята експертна доповідь Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, першу частину якої було офіційно затверджено у вересні. Як наголошується в доповіді, потепління в кліматичній системі є «однозначним», і деякі зміни, які спостерігаються із середини XX століття, є «безпрецедентними» за останні тисячоліття. При цьому ступінь впевненості вчених у тому, що причиною зміни клімату в цей період є діяльність людини, підвищилась до 95-100%.

Читати також: Новий етап в кліматичній війні: П’ята експертна доповідь зі зміни клімату 

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) напередодні переговорів оновила дані про концентрацію парникових газів в атмосфері Землі. За інформацією ВМО середньорічна концентрація CO2 у 2012 році склала 393,1 частини на мільйон за об’ємом проти 278 до початку індустріальної епохи, і продовжує зростати з прискоренням.

Нарешті, увага всього світу залишається прикутою до Філіппін і супертайфуну Йоланда (за міжнародною класифікацією - Хайян). За останніми даними лихо торкнулося в тій чи іншій мірі майже 4,5 мільйона осіб, а ланцюг руйнувань від бурі п'ятої, найвищої категорії простягся центральною частиною Філіппін приблизно на 600 кілометрів зі сходу на захід. За прогнозами вчених одним з наслідків зміни клімату стане збільшення частоти та масштабів екстремальних погодних явищ.

Читати також: Наймогутніший в історії людства тайфун Хайян крокує планетою 

Польща приймає у себе переговори ООН з питань клімату вдруге за шість років: у 2008 році сесія проходила в Познані. Країна, до 90 % електрогенеруючих потужностей якої працюють на вугіллі, займає п'яте у ЄС місце за обсягами викидів після значно більших економік Німеччини, Великобританії, Італії та Франції. Раніше Польща неодноразово не давала здійснити низку рішень у ЄС, пов'язаних з посиленням «кліматичних» зобов'язань блоку.

Крім того, бурхливі протести екологів, які придумали спеціальний хештег для соцмереж - #Coaland (від слів «вугілля» (coal) та «Польща» (Poland)), викликає проведення у Варшаві 18-19 листопада, тобто у дні початку зустрічі на рівні міністрів, конференції Всесвітньої вугільної асоціації. Молодіжні активісти навіть виступили з ультиматумом виконавчому секретарю конвенції про клімат Крістіані Фігерес, заявивши, що готові прийняти її на своїй традиційній конференції, тільки якщо Фігерес відмовиться від участі у «вугільному» саміті.

Читати також: Забіг за енергетичну незалежність

Головування на переговорах до Польщі перейде від Катару, який також піддавався критиці екологічних організацій, зокрема, за нестачу лідерства і за те, що навіть у рік проведення у себе переговорів країна не оголосила про власні плани щодо зниження викидів парникових газів.

Головою чергової переговорної сесії стане міністр навколишнього середовища Польщі Марцин Королєц (Marcin Korolec). У своїй колонці для видання "Респондінг ту Клаймат Чендж" (Responding to Climate Change - у пер. "Відповідаючи за зміну клімату)" Королєц пише, що його пріоритетом як голови стане проведення «демократичних і прозорих» переговорів.

«Мета, яку ми як організатори конференції для себе встановили, - скласти "розклад" роботи між Варшавою і Парижем та обговорити головні елементи нової угоди. Це той фундамент, який ми хочемо закласти. Як ми всі знаємо, саме фундаменти формують основу всіх будівель. Вони можуть бути не дуже вражаючими або навіть зовсім непомітними, але вони визначають стійкість будови», - зазначає Королєц.

Нова угода, роботу над якою країни офіційно розпочали на переговорах 2011 року в ПАР, у наступному десятиріччі повинна замінити Кіотський протокол. Документ 1997 року у другому своєму періоді дії охопить менше 15% світового обсягу викидів парникових газів - без США, Китаю та інших великих країн, що розвиваються, а також без Росії, яка в 2012 році офіційно відмовилася брати участь у «Кіото -2».

Передбачається, що угода повинна бути затверджена на конференції 2015 року, провести яку вже проявила ініціативу Франція. До цього сторони зустрінуться на високому рівні ще як мінімум два рази: на черговій сесії в кінці 2014 року в столиці Перу, а також за кілька місяців до цього на «саміті лідерів», про намір провести який заявив генсек ООН Пан Гі Мун (Ban Ki-moon).

За правилами процедури проект нового документу повинен бути підготовленим не пізніше літа 2015 року, не менше ніж за шість місяців до розгляду в Парижі. При цьому одним із ключових питань переговорів щодо угоди залишається ступінь участі в ній всіх країн, у тому числі тих, які розвиваються. Їхня частка в обсязі загальносвітових «парникових» викидах з 1990 року зросла з 31 до 59% і продовжує зростати.

Гострим питанням переговорів залишається, зокрема, так зване «кліматичне фінансування». Під час переговорів у 2009 році в Копенгагені, що завершилися публічною невдачею, розвинені країни заявили, що в 2010-2012 роках виділять країнам, що розвиваються, 30 мільярдів доларів на допомогу в зниженні викидів парникових газів та адаптацію до зміни клімату, а до 2020 року доведуть щорічний обсяг фінансування за цими напрямами до 100 мільярдів на рік.

За даними аналітиків Інституту розвитку зарубіжних країн (Overseas Development Institute) за три роки в якості «швидкого» фінансування було в підсумку виділено 35 мільярдів. Однак до 80% цих коштів не були «новими і додатковими», як передбачалося в Копенгагені, тобто представляли собою «перепрофільовану» під проблему зміни клімату офіційну допомогу в цілях розвитку. Крім того, лише близько 44 % цієї суми було надано у вигляді грантів, а не кредитів, і менше 20 % було спрямовано на цілі адаптації до зміни клімату. Хвилює експертів і дефіцит нових конкретних зобов'язань на період між 2012 і 2020 роками.

Одним із ключових рішень конференції у Варшаві для країн, що розвиваються, стане питання створення механізму компенсації збитків та руйнувань (loss and damage), пов'язаних зі зміною клімату. Торік у Катарі країни прийняли рішення створити такий механізм у Варшаві, і експерти очікують складних переговорів з цього питання, в тому числі й тому що почати його обговорення на проміжній червневій сесії в Бонні не вдалося з непередбачених і безпрецедентних обставин.

Росія, Білорусія та Україна перед переговорною сесією в червні 2013 року запропонували обговорити «процедурні та юридичні питання, пов'язані з процесом прийняття рішень конференцією сторін (конвенції). Ця вимога була пов'язана з ситуацією на підсумковій конференції 2012 року в Даосі, коли низку рішень було прийнято всупереч протестам трьох країн. Інші сторони переговорів цю пропозицію не підтримали, і один з переговорних органів так і не зміг розпочати роботу.

Начальник відділу багатостороннього співробітництва у сфері навколишнього середовища департаменту міжнародних організацій МЗС РФ Олег Шаманов у статті для Міжнародного інституту сталого розвитку (International Institute for Sustainable Development) пише, що «не можна недооцінювати важливість конференції у Варшаві», оскільки саме вона покаже, наскільки серйозно країни налаштовані виконати власні обіцянки.

«Якщо ми дійсно хочемо зробити нову угоду ратифікованою та надійно дієвою і досягти помітних результатів, нам не можна повторювати помилок минулого. По-перше, підготовку чернетки угоди не можна відкладати на останній момент, не даючи сторонам приймати поінформовані рішення з приводу юридичних документів. По-друге, наріжним каменем наших зусиль повинні бути прозорість і дотримання норм права», - вважає Шаманов.

Як повідомлялося раніше, країни вже внесли аналогічний підпункт до порядку денного 19-ї сесії конференції сторін у Варшаві, проте «російське» питання передбачалося обговорити і на попередніх консультаціях з тим, щоб не допустити зриву головної переговорної сесії року через процедурні суперечки.