Поліські екосистеми визнано цінними для попередження змін клімату

У двох поліських заповідниках вивчатимуть взаємозалежність між змінами клімату та станом водно-болотних угідь . Веб-волонтер ]]> КліматІнфо ]]> Анастасія Костриця побувала на відкритті проекту, що фінансуватиметься ЄС.

2 лютого, у Всесвітній день водно-болотних угідь, в Представництві ЄС у Києві відбулась презентація дослідницького проекту " ]]> Інтеграція питань зміни клімату в управління вразливими екосистемами заповідних територій Полісся, Україна ]]> ”.

Даний проект був запропонований неурядовими організаціями за підтримки центральних органів влади. Були обрані дві пілотні території: національний парк «Прип`ять-Стохід» і Поліський природний заповідник , що мають міжнародне значення. Цим цінним і вразливим екосистемам загрожують негативні наслідки змін клімату.

Під час презентації розглядалась актуальність, цілі і проблеми захисту водно-болотних угідь Полісся на всіх рівнях як одного з найважливіших регулюючих чинників змін клімату . З одного боку, болота є одним з найбільших поглиначів парникових газів і можуть сприяти подоланню змін клімату, а з іншого – ці болотні екосистеми дуже вразливі до змін температури і вологості внаслідок кліматичного дисбалансу.

Проект " Інтеграція питань зміни клімату в управління вразливими екосистемами заповідних територій Полісся, Україна ” розрахований на 30 місяців і потребує надзвичайного рівня кооперації, тому до його розробки і впровадження долучені різні експерти – це представники українських («Прип`ять-Стохід» і Поліський природний заповідник) та французьких національних парків ( національний парк Піренеї), експерти Українського товариства охорони птахів, представники Програми розвитку ООН в Україні та Асоціації VERSeau Développement (Франція) , що вже мають необхідний досвід в даній сфері.

В рамках даної програми передбачено фінансування в розмірі 800 тис. євро з боку ЄС , використання яких буде контролювати Жан-Франсуа Море , менеджер проекту з боку ЄС. Згідно зі словами Юнони Віденіної , керівника проекту, для повної реалізації ідеї необхідно трохи більше 1 млн. євро , тому учасники шукатимуть і інші джерела фінансування.

Проблема змін клімату тісно пов`язана з вуглекислим газом, найбільшим поглиначем якого є світовий океан, а на другому місці за ефективністю - саме водно-болотні угіддя. Водно-болотні угіддя Полісся є домівкою для багатьох ендемічних видів фауни і флори та відіграють значну роль у абсорбуванні CO2 . Але на сьогодні дані території значно потерпають від багатьох факторів :
- наслідки меліоративних заходів, що проводилися в минулому столітті (наявність великої площі занедбаних територій навколо резерваторів, що ніяк не використовуються і одночасно не є заповідними) ;
- ризику пожеж;
- довготривале підтоплення, що призводить до деградації русел річок, лісів;
- зміни гідробіологічного режиму малих річок;
- заростання русел річок вищою водною рослинністю, що знижує їх пропускну здатність.

 Але завдяки тому, що дана програма може оперувати досвідом як українських, так і французьких експертів, її керівництво бачить багатовимірну картину вирішення нагальних проблем. Отже, в межах проекту передбачено такі дії :
- розробка та реалізація місцевих планів дій по зміні клімату (PACI);
- реалізація пілотних проектів (до 5) з практичним застосуванням окремих заходів PACI;
- впровадження новітніх технологій у сфері змін клімату, що скоротить викиди парникових газів (співпраця з регіональною обсерваторією кліматичних змін, Франція);
- підвищення обізнаності громадськості та потенціалу місцевих органів влади з питань адаптації до змін клімату;
- тренінги, навчальні тури, поширення результатів проекту.

Оцінка змін клімату для цих пілотних проектів може бути застосована до інших територій Полісся, що мають схожі проблеми.

Для ]]> КліматІнфо ]]> підготувала Анастасія Костриця. При перепублікуванні обов`язковий гіпер-лінк на оригінальну статтю.

Поки готувалась стаття , з’явилось повідомлення про надання деяким українським болотам міжнародного статусу.

Українські болота стануть всесвітньо відомими

З нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь Міністерство екології запропонувало Кабміну визнати міжнародне значення дев'яти українських об'єктів .

Міністерство екології та природних ресурсів надало на розгляд Кабінету міністрів України проект розпорядження «Про погодження присвоєння водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення». Проект передбачає присвоєння дев'яти водно-болотним угіддям міжнародного статусу, що буде сприяти поліпшенню охорони цих територій, залучення коштів міжнародних фондів для їх розвитку та популяризації в якості природоохоронних об'єктів, повідомили в прес-службі відомства.

Зокрема, Мінекології ініціює присвоєння міжнародного статусу об'єктам у трьох областях. У Закарпатській області йдеться про Атак-Боржавське водно-болотному угіддя площею 283,4 гектари, Долину нарцисів - 256 гектарів, печеру «Дружба» (0,13 гектара), угіддя «Чорне багно» (15 га). В Івано-Франківській області статус міжнародного запропоновано присвоїти Бурштинському водосховищу площею 1260 гектарів, витокам річки Погорілець (1624,55 гектара), витокам річки Прут (4935,44 гектара), річці Дністер (820 гектарів), а також верховому болоту «Надсяння» площею 37 га у Львівській області.

Сьогодні в Україні 33 водно-болотних угіддя міжнародного значення загальною площею близько 678 тисяч гектарів . З них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році. У 2004 році Бюро Рамсарської конвенцій прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотним угіддям Україні, які знаходяться в межах природно-заповідного фонду України.