strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/maxfotoi/public_html/climate/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 0.

Полярна крига може танути з внутрішнього боку

Глетчер Само собою зрозумілим є те, що глетчери (льодовики) тануть через високу температуру повітря. Проте крижані маси в Північно-Льодовитому океані можуть страждати й від теплих течій з глибин.

Не лише сильне сонячне випромінення та підвищена температура поверхні призводять до танення криги Північного полюсу. Тепла вода з глибин моря також може робити свій значний внесок у процес танення льодовиків . Інтернаціональна команда дослідників за участю центра дослідження океану імені Гельмгольца "Geomar", що у Кілі, довели, що подібне мало місце десь 30 000 років тому.

Течія змінила свій рух, чим викликала підвищення температури у ґрунтовій воді Північно-Льодовитого океану і заразом призвела до танення криги. Результати дослідження науковців опубліковані у спеціальному журналі "Science".

Команда дослідників довела, що глибинна вода нагрілася в Північно-Льодовитому океані під час апогею останнього льодовикового періоду десь 20 000-30 000 років тому.

Далі науковці пишуть, що підвищення температури під час наступної фази танення вплинуло на Північну Атлантику - це й викликало зникнення крижаного покриття.

« Погляд у минуле демонструє нам, як навіть зміни у циркуляції течій океану мають сильнодіючі наслідки для клімату », - виносить судження дослідник Центру "Geomar" Геннінґ Баух.

Для своїх досліджень геологи обрали одноклітинні організми з вапняковими черепашками з-під глибин Норвезького моря. За допомогою радіокарбонного методу вони визначили їхній вік.

«Таким чином, ми змогли довести, що частково вода в Норвезькому морі на глибині близько 3 000 метрів під час останнього льодовитого періоду і на початку глобальної фази танення глетчерів на кілька тисяч років старша, ніж вода, ближча до поверхні», - пояснює Баух.

«З цього ми робимо висновок, що між старою глибинною водою та атмосферою довгий час не було обміну, і вода на глибині могла прогрітися», - підсумовує Баух.

У зв’язку з тим, що обмін з холодним повітрям було перервано, температура води у нижчих шарах могла поступово піднятися. Підтвердженням такого підйому температури стали одноклітинні організми, на чиїх панцирах були знайдені специфічні кисневі ізотопи».

Для КліматІнфо переклала та підготувала Марія Голумбьовська

Редактор: Юлія Акінжали

Поділитись в соціальних мережах: