Потемніла крига Ґренландії тане швидше

Бруд на плівка забруднень приглушує рефлективну білизну гренландського незайманого льодового покриву, роблячи його, таким чином, вразливим до прискореного танення.

Фото: Науковець запускає вимірювальний прилад в річку, утворену талими водами, у Ґ ренландії/ Центр космічних польотів імені Ґоддарда

Ґренландія темнішає . Масивна біла надія кліматологів, найбільший блок криги північної півкулі, втрачає здатність відбивати сонячні промені.

За даними нового дослідження, запилені сніги острова поглинають більше сонячної енергії, ніж будь-коли раніше, що, ймовірно, прискорить темпи танення льодового покриву.

Льодовий покрив  Ґ ренландії становить близько 1,7 мільйонів км² й містить достатньо криги, щоби підняти рівень моря до семи метрів. Наразі рівень танення криги невпинно зростає, й тала вода, що стікає, здатна підвищувати рівень моря на 0,6 мм щороку.

Важливим фактором, згідно з науковим звітом, надрукованого в журналі  « Криосфера » , може слугувати той факт, що за останні два десятиліття відбулось потемніння криги . Вже до 2100 року альбедо, – термін, що його вживають кліматологи на позначення здатності до відбиття проміння камінням, піском, водою чи льодом, – можливо, впаде на 10%.

meltfactor.org

Петля зворотного зв’язку

Кіптява лісових пожеж летить на південь, і останні дослідження називають її однією з можливих причин проблеми. Незважаючи на це, науковці задумуються і над складнішою причиною, а саме петлею зворотного зв’язку.

Влітку поверхневий лід починає танути. Верхні шари стікають, застарілі забруднення виходять на поверхню, затемнюючи поверхню й, таким чином, роблячи її чутливішою до сонячного світла. Коли сніг знову замерзає, його кристали збільшуються, а щойно вода перетворюється на кригу, вона скріплює кристали снігу, відтак більші кристали утворюють поверхню, менше здатну до відбиття сонячного світла.

Ґ ренландія й досі виглядає сніжною та скутою кригою, позаяк достатня кількість видимого світла відбивається, роблячи небезпечним сліпучо-білий сніг. Проте через призму інфрачервоного спектру, де глобальне потепління відбувається в густому тумані парникових газів, все здається абсолютно іншим.

«Кучугури снігу не конче мусять ставати «бруднішими» для того, аби стати темними», каже Марко Тедеско – керівник проекту та засновник Лабораторії з питань дослідження криптосферичних процесів, що зараз розташована в обсерваторії Ламонт-Догерті Колумбійського університету.

«Сніговий замет, що на перший погляд здається «чистим», може навіть краще від забрудненого вбирати сонячне світло. Загалом же, значення має уся кількість сонячної енергії, яку поглинає поверхня. Саме це насправді визначає танення криги».

Останнє дослідження не зможе повністю вирішити питання про майбутнє крижаного покриву  Ґ ренландії, й не лише через те, що повторювані дослідження приносили різні результати.

Загалом, науковці, які займаються проблемами клімату, все більше переконуються в тому, що причина всього лиха – глобальна зміна клімату як наслідок глобального потепління, спричиненого підвищенням рівня вуглецю в атмосфері, що є наслідком значного викиду викопного палива . Проте складні питання поки не вирішено.

Яка кількість талої води дістається океану? Що відбувається, коли крига досягає основи? Чому льодовики прискорили рух до моря? Яку роль відіграє потепління океану? Чи мають до цього стосунок хмари?

Попри це, потемніння снігу досі залишається потенційно потужним фактором.

Літні зміни

Для порівняння літніх змін альбедо  Ґ ренландії з 1981 по 2012 роки команда науковців «Криосфери» використала інформацію, отриману супутником. Потемніння льоду почалось приблизно 1996 року й лід почав вбирати на 2% більше сонячного тепла протягом десятиліття.

З іншого боку, База даних глобальних викидів не показує статистично важливого збільшення викидів кіптяви, спричинених лісовими пожежами в північній півкулі, які можна було вважати істинною причиною потемніння льоду в зазначений період. У зв’язку з цим питання залишається відкритим.

Проте в цей самий період температура поверхні  Ґ ренландії влітку підвищилась на 0, 74°C протягом десятиліття, що прискорює утворення зворотного зв’язку. Було створено комп’ютерні моделі, що мали б допомогти знайти відповідь стосовно розміру кристалів льоду та альбедо. На всіх крижаній поверхні щорічний рівень альбедо падатиме на 8% і аж до 10% у західній частині  Ґ ренландії.

Професор Тедеско вважає, що це попередні підрахунки. Глобальне потепління лише сприятиме пришвидшенню цих процесів. Снігу взимку буде більше, але й дощу влітку випадатиме також більше, що теж прискорюватиме танення снігів. Середні річні температури невпинно повзуть догори, тож природні вершини , найімовірніше, нагріватимуться й будуть танути.

«Якщо потепління триватиме, додаватиметься зниження альбедо. Це як поїзд, що летить схилом, а схил цей стає все крутішим ». – Climate News Network.

Тім Редфорд (Tim Radford)

Читати також:  Червоний сніг вбиває льодовики