strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/maxfotoi/public_html/climate/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 0.

REDD+ як спроба врятувати тропічні ліси, клімат і духів предків

Якби у мешканців західної частини острова Нова Гвінея запитали про вирубку місцевих лісів, відповідь була б однозначна: « Hutan kita, hidup kita» (Наші ліси – наше життя ).

Для корінних папуасів 252 місцевих племен вирубка дерев означає значно більше, ніж просто знеліснення території. Спільнота Нової Гвінеї складається не лише з живих людей, але й з мертвих, з духів, і природи. Папуаси вважають ліс невід’ємною складовою свого життя, адже він є джерелом продуктів харчування та ліків, сировиною для будинків і човнів, храмом для спілкування з духами мертвих та для проведення суспільних чи індивідуальних ритуалів[3]. Однак прагнення корінних народів зберегти природні насадження  суперечать інтересам великих інвесторів, що прагнуть замінити ліси на економічно вигідні плантації для виробництва пальмової олії.

Щорічно в Азійсько-Тихоокеанській зоні зникає близько 3,7 мільйонів гектарів первинних лісів . Ці дії негативно впливають на стабільність екосистеми та розвиток місцевих спільнот, погіршуються можливості економічного розвитку багатьох країн і здатність Землі підтримувати життя. Досить часто у зв'язку зі знищенням тропічних лісів з’являються внутрішні конфлікти між різними спільнотами[2].

Знеліснення та деградація лісів (через розширення сільськогосподарських площ, перетворення лісових ділянок на пасовища, розвитк інфраструктури, нищивних лісозаготівель, пожеж, тощо) становлять майже 20 % глобальних викидів парникових газів – це більше за рівень викидів від світового транспортного сектора – і займають друге місце після енергетики. За твердженнями ЮНЕП, досягнути зменшення викидів парникових газів буде практично неможливо без скорочення вирубок лісу[1].

Ліси відіграють важливу роль у стабілізації глобального клімату шляхом накопичення вуглецю . Останнім часом цьому питанню почали приділяти багато уваги. Вперше пункт « Зменшення викидів від знеліснення в країнах, що розвиваються, та підходи до стимулювання дій» з’явився в порядку денному на 11-й сесії Конференції Сторін у Монреалі , в грудні 2005 року. За підтримки ще 8 країн уряди Папуа Нової Гвінеї та Коста Ріки висунули пропозицію до його подальшого розгляду[4].

Згодом, у вересні 2008 року, була створена спільна програма Організації Об'єднаних Націй щодо скорочення викидів в результаті знеліснення та деградації лісів в країнах, що розвиваються (Програма UN-REDD), для надання допомоги країнам виробити потенціал для скорочення викидів.

Механізм REDD має створити фінансову цінність для вуглецю, накопиченого в лісах, пропонуючи стимули для країн, що розвиваються, для скорочення викидів від заліснених територій , а також для інвестування у низьковуглецеві шляхи для реалізації сталого розвитку. REDD+ виходить за межі поняття знеліснення та деградації лісів, і охоплює крім того збереження та стале управління лісами, а також збільшення накопичення вуглецю в лісах .

Фактично, програма ООН, що на даному етапі об’єднує 29 країн – це багатостороння ініціатива, яка надає підтримку країнам та посилює значимість ролі корінних народів, місцевих спільнот та громадських організацій, що працюють у цій сфері. Сьогодні на етапі розвитку знаходяться REDD-проекти в таких країнах, як Болівія, Папуа Нова Гвінея, Демократична Республіка Конго, Замбія та інші[6].

Як стверджує Центр для людей та лісів ( the Center for People and Forests ), глобальна ініціатива REDD+, пов’язана з захистом лісів як утримувачів вуглецю, стала найвизначнішим результатом кліматичної конференції у Канкуні в грудні 2010 року[7].

Втім, очевидною є наявність багатьох спірних питань щодо реалізації програми: не до кінця зрозумілі механізми фінансування, переходи від однієї фази впровадження до іншої, проведення моніторингів, тощо[8].

Протягом всього 2011-го країни-учасниці плідно працюватимуть, щоб в кінці року на конференції у Південно-Африканській Республіці були прийняті правильні рішення щодо подальшої долі REDD. Так, якщо механізм буде успішно впроваджений в життя, то ліси Нової Гвінеї та ще багатьох тропічних країн будуть збережені для наступних поколінь, і, крім того, ймовірно, будуть приносити прибуток цим країнам, як значний утримувач вуглецю.


Джерела:
1. ]]> http://www.unep.org/climatechange/reddplus/Introduction/tabid/29525/Default.aspx ]]>
2. ]]> http://earthjournalism.net/sites/earthjournalism.net/files/resources/Media2%20Decoding%20REDD+_0.pdf ]]>
3. ]]> http://www.planetmole.org/indonesian-news/fight-against-deforestation-papua.html ]]>
4. ]]> http://unfccc.int/methods_and_science/lulucf/items/4123.php ]]>
5. Найчастіше поняття REDD + використовують так, як це відзначено у Програмній стратегії UN-REDD на 2011-2015 роки ]]> http://www.theredddesk.org/sites/default/files/resources/pdf/2011/un-redd_programme_2011-2015_strategy_-_english1_1.pdf ]]> ), « REDD + відноситься до скорочення викидів в результаті знеліснення і деградації лісів у країнах, що розвиваються, а також охоплює роль збереження, сталого використання лісів та збільшення поглинання вуглецю лісами в країнах, що розвиваються».
6. ]]> http://www.un-redd.org/ ]]>
7. ]]> http://earthjournalism.net/sites/earthjournalism.net/files/resources/Media2%20Decoding%20REDD+_0.pdf ]]>
8. ]]> http://www.wri.org/stories/2010/12/redd-decision-cancun ]]>

Для КліматІнфо  переклала та підготувала ]]> Наталія Васильєва ]]>

Редактор Марія Богомирова

Поділитись в соціальних мережах: