Тривожні новини від метеорологів: глобальне потепління виходить з-під контролю?

Після обнадійливих новин про стабілізацію емісії парникових газів та успіхи Паризького саміту нещодавня звістка про різкий зріст концентрації вуглекислоти в атмосфері та ріст глобальної температури пролунала як грім серед чистого неба. Те, що сталося, може виявитись не простою флуктуацією, а грізним сигналом, що ситуація з кліматом набагато гірша, ніж ми думаємо.

Фото: earthtimes.org

«Холодний душ» від метеорологів

Здається, Паризький саміт дав початок обережному оптимізму серед захисників клімату. Оголошена мета: обмежити потепління рівнем у 2 градуси Цельсію, рішучі промови світових лідерів, зріст інвестицій у зелену енергетику – усе це демонструвало, що проблему клімату якщо ще не вирішено, то скоро буде. До того ж емісія парникових газів глобальною економікою практично припинила збільшуватись, даючи надію на те, що «піку» досягнуто та незабаром почнеться зниження.

Тому нещодавні висновки вчених про те, що у 2015 році частка вуглекислоти в атмосфері зростала нечуваними темпами, а протягом лютого глобальна температура побила рекорд, перевищивши історичну норму на 1,35 градуси, мали ефект холодного душу. Несподіванкою вони були, вочевидь, і для самих учених. Принаймні до ]]> графіка ]]> з даними пункту спостереження в Мауна-Лоа (Гавайї) спочатку додали навіть обережну приписку, що йдеться, можливо, про неточність вимірів. Але на сторінці з глобальними даними приписки, що вселяла б надію, уже нема…

То в чому ж справа?

Не вірити даним численних метеостанцій по всьому світу причин нема. Тоді, можливо, варто поставити під сумнів дані про емісію парникових газів? Справді, відслідкувати усе паливо, що його спалюють на Землі, – непроста задача, особливо в країнах, що розвиваються, які інтенсивно відкривають для себе безліч «принад» цивілізації, у тому числі використання викопного палива.

Утім яких-небудь даних про різкий зріст видобутку викопного палива теж не видно. Щоправда, не виключено, що різке падіння цін на нафту пов’язане зі зростом її виробництва шляхом фрекінгу та інших сучасних технологій. Зате в тому, що стосується вугілля, ми скоріше спостерігаємо зниження. Росту споживання газу теж не помітно, а в Європі альтернативна енергетика взагалі активно витісняє газ.

Наскільки можна зрозуміти з коментарів учених, у різкому зрості концентрації вуглекислоти за останній рік винне не тільки викопне паливо. У 2015 році у світі почався черговий феномен Ель-Ніньйо, пов’язаний із підвищенням температури та зміною розподілу осадів . Один із наслідків – різке збільшення концентрації вуглекислоти, що її вивільнюють екосистеми .

«Вивільнюють» – це таке красиве наукове слово. Насправді під ним маються на увазі, наприклад, катастрофічні лісові пожежі, які лютували минулого року в Індонезії. Або в російській Хакасії та навколо Байкалу. Вплив пожеж на концентрацію вуглекислоти в повітрі буде легше осягнути, якщо згадати, що у вересні-жовтні викиди вуглекислоти від індонезійських пожеж перевищували ті, що створює ВСЯ економіка США. І це тільки Індонезія…

Фото – indonesiaexpat.biz

Людство може виявитися безсилим перед зміною клімату

Звісно, нам скажуть, що нема про що хвилюватись. Ель-Ніньйо – це природний циклічний процес, пов’язаний зі зміною океанських течій та панівних вітрів. Але з'являється все більше доказів того, що потужність ефекту Ель-Ніньйо зростає по мірі глобального потепління. У 1998 році, наприклад, воно мало небачений доти руйнівний ефект для коралових рифів, а концентрація парникових газів теж різко зросла (хоча й не так сильно, як у 2015 році). І зараз є всі шанси, що це трапиться знову. Тож виходить, що парникові гази посилюють зміни клімату (зокрема, потужність Ель-Ніньйо), а ці зміни самі здатні збільшити викид парникових газів, навіть без прямої участі людини?

Така ситуація відома інженерам як позитивний зворотний зв’язок. Напевно, багато хто стикався з тим, що мікрофон, піднесений до динаміків, уловлює їхній звук та потім через посилювач передає назад, перетворюючи ваш голос на огидний вереск та свист?

Незважаючи на назву, нічого «позитивного» у цьому нема, і інженери зазвичай роблять усе можливе, аби уникнути такого зворотного зв’язку, адже системи з ним легко виходять з-під контролю. Ви вже припинили говорити – але вереск та свист у динаміках стають усе голосніше та голосніше.

Те, що зміна клімату може стати незворотною, запустивши низку неконтрольованих процесів у біосфері – від лісних пожеж до відтаювання вічної мерзлоти з масовим викидом метану, – відомо давно. Але тепер, здається, справедливість цих прогнозів знаходить підтвердження й одразу в планетарному масштабі: різка зміна клімату (Ель-Ніньйо) призвела до викиду вуглекислоти, яка зробить клімат ще більш мінливим.

Звичайно, сподіваймося, що клімат ще не остаточно вийшов із-під контролю. Закінчиться чергове «Ель-Ніньйо » , і приріст кількості вуглекислоти знову стабілізується. Але в будь-якому випадку нинішній сюрприз – грізне нагадування, що ми ніколи точно не знаємо, як Земля відреагує на ті чи інші процеси. І який із викинутих в атмосферу мільярдів тон вуглекислоти виявиться фатальним та запустить дійсно незворотні зміни – ми можемо тільки здогадуватись.

Людство занадто довго сподівалося, що контролює глобальне потепління. І варто нам по-справжньому захотіти покінчити з ним – ми завжди встигнемо знизити споживання викопного палива, вкластися в зелену енергетику – і проблема обов'язково вирішиться. Але в реальності все може виявитися гірше – починаючи з невідомого нам критичного рівня усі красиві сценарії сягання піку емісії та обмеження глобальної температури славнозвісними двома градусами можуть виявитися лише мріями. Прекрасними – та, на жаль, нездійсненними.

Що робити?

Зрозуміло, що, поки потепління не вийшло з-під контролю остаточно, треба якомога швидше відмовитись від викопного палива – адже саме його спалення штовхає нас усе ближче й ближче до небезпечної межі, точного розташування якої ми, здається, не знаємо. Радикальні зміни у світовій економіці вже почались – у 2015 році інвестиції у відновлювану енергетику сягнули рекордних 286 мільярдів доларів, причому близько половини цієї суми приходиться на країни, що розвиваються.

Як бачимо, цього поки що не вистачає для того, аби спинити зміну клімату. Хоча йдеться про суму, що вдвічі більша за сумарні річні інвестиції шести найбільших світових компаній у свої бізнеси (близько 150 млрд дол.). Можна сподіватись, що після останніх невтішних новин від метеорологів цей процес піде ще швидше.

Для більшості країн колишнього СРСР, на кшталт України чи Грузії, зелена енергетика – це єдиний надійний шлях до енергетичної незалежності. Приклад Латвії, що вийшла в лідери зеленої енергетики навіть за мірками Євросоюзу (більше 30% електроенергії поступає з відновлювальних джерел), показує, що тут головне – бажання.

Міхаіл Матвєєв (Mikhail Matveev)