Українські степи оберігатимуть від змін клімату та втрат біорізноманіття

Розпочався Україно-Молдовський проект за підтримки ЄС, спрямований на відтворення деградованих земель, розвиток місцевого екологічного сільського господарства, охорону біорізноманіття і зменшення викидів СО2.

9 лютого 2011 року об 11.00 год. в м. Києві у приміщенні Орхуського центру Міністерства екології та природних ресурсів України відбулась презентація міжнародного проекту "Посилені економічні й правові інструменти для збереження степового біорізноманіття, адаптації до зміни клімату та її пом’якшення (Степове біорізноманіття)", яка зібрала біля 20 представників державних органів, громадських організацій та міжнародних ініціатив, зацікавлених у питаннях охорони біорізноманіття в Україні.

Проект "Степове біорізноманіття" здійснюється за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках програми "Тематична програма охорони навколишнього природного середовища та сталого управління природними ресурсами включаючи енергію". Проект буде впроваджувати в Україні всеукраїнська громадська організація "Українське товариство охорони птахів" у співпраці з Інститутом розвитку територіальних громад (Україна), Одеською обласною дорадчою сільськогосподарською службою «Центр розвитку та правової підтримки села» (Україна); Mott MacDonald (Нідерланди) та European Centre for Nature Conservation (Нідерланди).

Проект буде впроваджуватися в Луганській та Одеській областях, Автономній Республіці Крим та Південній Молдові. Строк реалізації проекту - 3 роки (до грудня 2013 року). Орієнтовний бюджет проекту складає 2 мільйони євро, включаючи півмільйона євро фінансування від Українського товариства охорони птахів та інших партнерських організацій, які будуть задіяні у проекті.

Цільові групи, в інтересах яких виконується проект - це фермери, адміністрації об’єктів природно-заповідного фонду, органи місцевого самоврядування й виконавчої влади на місцях, уряд.

Передумовами проекту стали завершення у минулому році іншого потужного проекту, підтриманого ЄС, який мав назву «Комплесне використання земель євразійських степів» та нещодавня міжнародна конференція сторін конвенції з біорізноманіття. Найбільш актуальними ініціативами конвенції на сьогодні є глобальна стратегія охорони рослин, ініціативи щодо охорони комах-запилювачів, грунтового біорізноманіття, а також охорони біорізноманіття в контексті змін клімату. Все це є співзвучним з напрямками роботи проекту.

Радник ЄС з питань охорони навколишнього природного середовища Ханс Райн зазначив на презентації, що «Окрім безпосередньо питань біорізноманіття, однією з головних задач проекту є допомогти жителям степової зони, які страждають від змін клімату». На думку Х.Райна, саме цей аспект дозволив ЄС зупинити свій вибір саме на цьому проекті серед десятків інших.

Чинники, які спонукали до розробки та впровадження проекту:

• Євразійські степи, що розташовані в Україні, Молдові й Росії, є унікальними екосистемами. На жаль, великі площі цих екосистем потерпають від виснаження і деградації ґрунтів унаслідок інтенсивної сільськогосподарської діяльності.
• В Україні нараховували близько 40 млн. га земель сільськогосподарського призначення, з яких, за попередніми оцінками, деградовані угіддя складають 3-6 млн. га, що у відсотках дорівнює 7-14%.
• Щороку площа деградованих земель збільшується орієнтовно на 100 тис. га.

Якщо не вживати дієвих заходів із відновлення, площі непридатних земель будуть зростати:

• до 2025 р. — приблизно до 10 млн. га (що дорівнює розміру Болгарії);
• у довгостроковій перспективі до 2050 року — до 19,5 млн. га (майже розмір Румунії, і становитимуть понад 30% площі України).

Цю тенденцію можуть прискорити глобальні кліматичні зміни.

Найбільш вразливими територіями є зональні степи Луганської області, де нині, за найбільш оптимістичними прогнозами, нараховують приблизно 250 тис. га деградованих земель. У Криму частка деградованих земель також дуже висока.

Проектом передбачено створення умов для розвитку екологічно дружнього сільського господарства, насамперед у степових зонах України і Молдови, через:

• розвиток сільськогосподарського виробництва відповідно до екологічних стандартів, що враховують збереження біорізноманіття;
• добровільне скорочення або відмову від внесення хімічних речовин на сільськогосподарські угіддя;
• розвиток альтернативних (екстенсивних) систем господарювання;
• екстенсивну скотарську систему і підтримання малопридатних територій;
• підтримання існування мозаїки природоохоронних територій;
• використання екологічно безпечних технологій.

Серед пріоритетів проекту - підтримка глобальних скорочень обсягів СО2, а саме пом’якшення впливу зміни клімату через карбонові скорочення і розвиток місцевих альтернативних поновлювальних джерел енергії.

Шляхи досягнення

Отримання переваг від продажу квот за скорочення викидів вуглецю, зокрема, в ході довготривалого скорочення викидів вуглецю, які підтверджені та конкурентоздатні, що є результатом зміни типу землекористування, досягається шляхом:

(а) збільшення гумусу в ґрунті (підвищення вмісту вуглецю), особливо на ділянках, що використовуються повторно, і звідси:

(б) поглинання вуглецю біомасою шляхом заліснення та відновлення лісових масивів на ділянках деградованих сільськогосподарських земель.

Розробка палива з низьким рівнем викиду вуглецю, зокрема, з поновлюваних джерел енергії, використання «відходів» від продуктів сільськогосподарського або тваринного походження як сировину для біомаси, яка буде використана для котлів чи ТЕЦ, або анаеробних реакторів.