В Кенії боротьбою зі зміною клімату займаються цілі села

„Тримаючи калабаш, Молі починає зачерпувати пісок із русла ріки, черпає і черпає. На глибині близько 20 см нарешті починає текти вода. «Тепер треба почекати лише п’ять хвилин, або й менше, тоді вода буде зовсім чистою» - каже вона, посміхаючись.”

Спекотний та сухий ранок середи ще тільки почався, але температура вже вище 35 º С. Місцеві жителі кажуть, що дощ був лише місяць тому, хоча про це зараз ніщо не свідчить. Листя з рослин опало, а вся зелень змінила колір.

Семирічна Молі Кітуві крокує в пошуках води, міцно тримаючи посудину однією рукою. Через жорсткі умови в цьому спаленому сонцем районі за 400 кмвід столиці, Найробі, скоріше за все, їй би довелося йти далеко. Але поряд простягаються зелені насадження. Слонова трава, сорго та інша зелень перетинають невеличку ділянку вздовж сезонної річки.

Тримаючи калабаш, Молі починає зачерпувати пісок із русла ріки, черпає і черпає. На глибині близько 20 смнарешті починає текти вода. «Тепер треба почекати лише п’ять хвилин, або й менше, тоді вода буде зовсім чистою» - каже вона, посміхаючись. І справді, скоро дівчинка наповнює посудину. «А тепер, - каже Молі,  - я можу піти до школи».

Читайте по темі - наш огляд про міжнародні збройні конфлікти через доступ до води " ]]> Чи вистачить води всім народам ]]> ?" та про просту технологію безкоштовної очистки брудної води " ]]> Сонячна куля ]]> ".

Піщані греблі

Молі не розуміє, завдяки чому їй вдається знайти воду в такому засушливому регіоні. Але 35-річна Кавіня Ката, що пасе свою худобу в тому ж місці, розуміє. Вона розповідає, що піщані греблі, побудовані вздовж ріки, змінили місцеве навколишнє середовище, а також життя місцевих жителів на краще.

«Рік у рік вода стікала вниз по течії після сильних ливнів в горах, але громада не вміла зберігати її» - згадує Кавіня. Але завдяки піщаним греблям в селищі Кіту тепер є вода цілий рік.

Пористі дамби, побудовані впоперек спускних каналів ріки, дозволяють воді просочуватися в грунт та підіймати рівень ґрунтових вод. Так як вода зберігається під землею, її випаровування мінімальне.

За допомогою технічних консультацій неурядової фундації SASOL, члени місцевої громади визначили місця розміщення піщаних гребель. Вони також обрали комітет, який керував будівництвом, задіяв селян та слідкує за підтриманням гребель в хорошому стані.

Також почало рости більше зелені. Італу Какаі, фермер, прийшов сюди, щоб нарвати слонової трави для телиці, що стоїть прив’язана вдома. Селяни також можуть отримувати воду за допомогою ручного насоса, розташованого недалеко.

Піщані греблі селища Кіту – не єдині в цьому регіоні. За якихось 55 км, в Майто, колектив фермерів також користується перевагами цієї технології. «Рік за роком  погода змінюється на гірше» - зазначає Нгіна Джеймс, керівник колективу. «З кожним роком дощів стає все менше. Отож, нам довелося знайти спосіб вижити в таких жорстких погодних  умовах». Піщані греблі дозволили цій громаді боротися зі складнощами, спричиненими зміною клімату.

Боротьба з посухою

Жителі Кіту переживали також і складніші умови. Протягом попередніх років благодатні короткі дощі йшли в період від жовтня до грудня , а довгі – від березня до травня. Але за останні 15 років опади стали менш рівномірними. Звичнішою стала посуха в період дощів,  регіон випалило сонце. Місцеві жителі бояться, що ситуація може погіршитися.

За словами Мутінди Мунгуті, голови фундації SASOL, піщані греблі можуть допомогти значно покращити місцеве навколишнє середовище та життя населення. Ця технологія, каже він «зменшує нестачу води і підвищує вміст вологи в ґрунті, таким чином покращуючи продуктивність землі». А з покращенням рослинного покрову, додає він, також зменшується деградація земель.

Тяжкі погодні умови стають все більш поширеними в Кенії. Згідно із «Національною стратегією боротьби зі змінами клімату», яку було видано в 2010 році, періоди посухи скоротили час між періодами нестачі їжі. Між суворими посухами 1964 року та 1984 року пройшло 20 років, а наступна сталася лише через 12 років, в 1996 році. В 2004 та 2006 роках посухи повторилися. З того часу вони повторюються щороку, примушуючи уряд розповсюджувати більше 500 тис. метричних тонн  продовольчої допомоги.

Життя в умовах зміни клімату

«Внаслідок  зміни клімату почастішають та стануть більш інтенсивними надзвичайні погодні умови, такі як посухи чи повені» - пояснює Аюб Мачаріа, виконуючий обов’язки голови Національного управління у справах покращення навколишнього середовища. В свою чергу, це вплине на продовольчу безпеку, стабільність продовольчих систем і доступ людей до їжі. Пан Мачаріа попереджає, що витрати, які ляжуть на суспільство та економіку, будуть колосальними, якщо більше громад не почне діяти, щоб зменшити вплив зміни клімату.

Уряд, в рамках стратегії боротьби зі зміною клімату, допомагає місцевим громадам технічними консультаціями та попередженнями про зміну погодних умов. Він також планує доповнити результати зусиль селян: прокопувати канали для переміщення води із вологих на сухі території, будувати муніципальні рециркуляційні установки для води, щоб зменшити її використання, будувати канали, водосховища та інші елементи інфраструктури, які зберігають воду, захищати береги річок та території водозбору від ерозії.

Разом з діями місцевих жителів, такі зусилля не тільки допомагають захистити навколишнє середовище, але й покращити життя людей, зазначає пан Мунгуті. «Для громад, що мають піщані греблі та інші додаткові засоби збереження води, землеробство стало не настільки ризикованою справою».