Як «Інтерстеллар» змусив Майкла Кейна ще раз замислитися про зміну клімату

У новому фільмі Крістофера Нолана надія на порятунок всієї планети покладається на одну людину – Меттью МакКонахі, пілота, що виконує останню відчайдушну місію: шукає новий дім людству замість непридатної для життя Землі. Своєю чергою, «Інтерстеллар», світова прем’єра якого запланована на 6 листопада, прямує до сповнених очікувань кінотеатрів.

Ранні покази викликали дуже теплі відгуки, чутки з натяками на Оскар і порівняння з фільмом «Космічна одіссея 2001 року» Стенлі Кубрика, чиї тривалі далекі космічні маршрути Нолан, здається, наслідує.

Проте на прес-конференції в Лондоні, Нолан заявив, що головним його натхненням була така стрічка, як «Близькі контакти третього ступеня», в якій розмірковується про момент, коли люди мали б переглянути своє місце в космосі.

«Інтерстеллар» робить це з точки зору ситуації після зміни клімату. Він показує світ, спустошений техногенним сільськогосподарським занепадом, що змушує шукати інші варіанти. Замість того, щоб закликати до зброї задля збереження планети, фільм швидко перемотує час до моменту, коли будь-яка така битва вже програна.

«Йдеться про відправну точку не для порятунку Землі, а для її облишення, – розповідає Нолан. – Очевидно, якщо сприймати це буквально, то зміст виглядає не особливо позитивним. Кінострічка підживлює певні побоювання сучасного світу. Але насправді мова йде про формування місця людства у Всесвіті.

Герою МакКонахі допомагає наставник – прототип астрофізика Кіпа Торна у виконанні Майкла Кейна . Робота Торна водночас і надихнула, і наповнила змістом фільм, як повідомляє 81-річний Кейн, хоча сам зізнається: допоки він не поговорив з ученим, єдина відома йому кротовина (йдеться про гіпотетичну топологічну особливість простору-часу, яка полягає у тому, що кожен момент часу є «тунелем» у просторі, інша назва – червоточина – прим. перекладача ) була лише в саду.

Кейн, який наразі працює з Ноланом вшосте, розповідає, що його власна переоцінка реальності зміни клімату співпала зі створенням кінострічки : «Коли я поїхав робити цей фільм у Лос-Анджелес два роки тому, було 2 жовтня, а температура – 86°F (30°C); коли я дістався до Лос-Анджелеса, тривала злива. Повна протилежність того, що має бути. І це турбує мене. Я ніколи не вірив у глобальне потепління і звідси й пішло: «Упс! Можливо, у цьому щось є».

Відповідаючи на питання, чи він вживає заходів, щоб якось зменшити свій екологічний слід, Кейн жартома заперечив, що все ще відновлюється від скромної юності. «Я був таким бідним і так довго. Нічим не користувався і їв дуже мало, тому й подумав, що світ винен мені. Тепер я харчуюся дуже добре і маю великий автомобіль».

Його колеги актори-учасники вдарили в екологічний барабан трохи сильніше : веган Джессіка Честейн підтримала рух «Понеділок без м’яса» , а Енн Хетеуей розповіла, що вона не бариться у душі  і намагається підтримувати невеликі етичні компанії . Нолан тим часом висловив ентузіазм по об'єднанню ресурсів, «зібравши людей в одному місці, на кшталт кінотеатру, можна було б заощадити величезну кількість електроенергії».

«Інтерстеллар» передбачає, що виживання виду може залежати від достатньої кількості людей, які щиро співпереживають за своїх близьких.

«Я думаю, що з матінкою-природою буде все добре, на відміну від нас, – каже Метью МакКонахі. – Маси повинні мати особисту зацікавленість, щоб вживати заходів».

Енн Хетеуей вказала на громадські структури в якості причини такої інерції: «Я не думаю, що ми дізналися, як відкрити очі на проблему звичайній людині, життя якої є під контролем невеликої групи людей, які самі контролюються жадібностю».

МакКонахі та Хетеуей, а також Честейн і Нолан повідомили, що вони, незважаючи на все, залишаються оптимістами й вірять у слоган фільму: «Кінець Землі не буде кінцем нас».

Кейн, однак, залишається скептичним: « Якщо Земля буде знищена, я думаю, що ми всі підемо слідом » – сказав він. – Скільки людей може пройти через чорну діру в ракеті? Це ж не автобус».