Як Непал пристосовується до зміни клімату

25 квітня у Непалі стався землетрус магнітудою 7,8. Але нарівні із підземними поштовхами країна також вразлива до кліматичної зміни – комбінація, що ускладнює створення стійкості до зовнішніх чинників та готовність до небезпек.  Оскільки середні температури в Південній Азії збільшуються, сезон дощів змінився, призводячи до більш нерівномірних опадів і збільшуючи ризик повеней і зсувів, які можуть загрожувати життю і підривати виробництво продуктів харчування.

Один зі способів адаптації до зміни клімату і захисту місцевої економіки – це допомогти людям стати "кліматично розумними" . Людей із "кліматично розумних поселень" навчають займатися органічним господарством та інтегрувати низькотехнологічні засоби й сучасні технології .  

"Розумні поселення" були розроблені як частина Гімалайської програми адаптації до зміни клімату , партнерства Міжнародного центру із комплексного освоєння гірських районів у Непалі та двох норвезьких організацій: CICERO (Центр міжнародних досліджень клімату і довкілля, що в Осло) і ГРІД-Арендал, фундація, яка співпрацює з програмою ООН із довкілля. Пілотні проекти були розгорнуті спільно із Центром екологічних досліджень та аграрної політики, розширення і розвитку в Непалі.  

Ця фотогалерея, відзнята до землетрусу, показує деякі нововведення, з якими ознайомлюють місцевих жителів. Це — частина зусиль ширшого спектру дії щодо адаптації до зміни клімату до того, як їхні найгірші наслідки стануть безповоротними.

Ніхто у поселеннях-першопрохідцях у долині Катманду, області, яка сильно постраждала від землетрусу, не був поранений або вбитий. Але майже половина господарств постраждала певною мірою: будинки, сараї для худоби й обладнання були пошкоджені, а городні ділянки та ставки для збору води – зруйновані. Проте стихійне лихо кардинально не вплинуло на проект, і будівництво кліматично стійких поселень у Непалі буде продовжуватися.

Деякі жінки з Kalchhebesi, одного з "кліматично розумних поселень". Більше двох мільйонів Непальців (майже десять відсотків населення країни) працюють за кордоном. Більшість із них – чоловіки, тому непальські жінки залишаються "на передовій лінії", намагаючись управляти природними ресурсами та адаптаціями до зміни клімату.

Сечу великої рогатої худоби можна змішувати з листям рослини, що вбиває комах, такими як нім, щоб зробити рідину, яка є природним пестицидом і добривом; це дозволяє місцевим громадам перейти до органічного сільського господарства та підвищити рівень їхнього доходу.

Коров'яча сеча містить поживні речовини, такі як сечова кислота, хлорид натрію, сульфат кальцію та сульфат магнію. Саме тому її використовують для поліпшення родючості ґрунтів і як альтернативу хімічним добривам, які раніше використовували місцеві фермери.

  Приготування їжі за допомогою газу з біогазової системи. Людську сечу і фекалії змішують із водою і збирають у підземній ямі, де вони виробляють метан, який проходить через вузьку трубу в цій газовій плиті.

У багатьох районах Непалу і Гімалайського регіону вода — дефіцит. Через це «розумні поселення» використовують дешевий і простий спосіб укладки пластикових панелей у ставки для збору дощової води на полив.

Жінка і її син перевіряють ціни на врожай по мобільному телефону через текстові повідомлення. Повідомлення містять ціни оптового ринку від Непальської сільськогосподарської науково-дослідної ради, допомагаючи фермерам вибрати кращий день, щоб продати свою продукцію і отримати максимальний прибуток.

Чоловік розбризкує ферментовану коров'ячу сечу, ефективне добриво та природний фунгіцид, на власний урожай. Після таких нововведень фермери в цьому «розумному поселенні» поетапно відмовляються від штучних добрив і пестицидів.

Жінка миє руки в переробленій воді з кухні після роботи на її полі. Труба з'єднує зливну трубу від раковини до контейнера, так що вода може бути знову використана для таких процедур, як очищення.

Вчитель інформатики (ліворуч) і директор середньої школу Шрі Хануман (Shree Hanuman) збирають показники опадів і температури. Ці дані будуть використовувати спільно з Міжнародним центром з комплексного освоєння гірських районів, однією з організацій, що контролюють проект «кліматично розумних поселень», для вивчення місцевих погодних умов.

Після збору даних вчитель інформатики використовує їх для того, щоб пояснити основи зміни клімату для учнів.  Учням допомагають підвищити знання щодо наслідків зміни клімату серед членів їхніх сімей та широких верств гірських громад.