Як радон впливає на довкілля і наше здоров’я?

19 травня у читальній №5 Науково-технічної бібліотеки ім. Денисенка НТУУ “КПІ” в рамках XIV міжнародної науково-практичної конференції “Екологія. Людина. Суспільство” та проекту AACIMP-camp відбулася лекція італійського професора Мішеля Гуіди на тему: « Радон як природний радіоактивний індикатор в атмосфері, гідросфері та літосфері».

Завданням лекції була оцінка впливу радіоактивності природного походження на природне і антропогенне середовище.

За останні десятиріччя небезпека, пов’язана з іонним випромінюванням, яке походить із природних джерел, зростає і вже зачіпає безпосередньо наше повсякденне життя. Тому гостро постає необхідність мінімізації цього шкідливого впливу.

Один із чинників, який зумовлює збільшення іонного випромінювання, – це людська діяльність: виробництво радіоактивних матеріалів з уранової руди, видобуток нафти і т. ін. Норма радіоактивності порушується, коли у навколишнє середовище викидають хімічні відходи чи родючість ґрунту покращують добривами, які багаті на калій. Також випробування ядерної зброї та інші радіоактивні викиди в атмосферу призводять до появи слідів цезію-137 на листі рослин та їхніх екосистемах. Інші радіонукліди, такі як стронцій-90, плутоній-239, плутоній-240 і амерікум-241, теж є можливими наслідками ядерної активності, яка проявилася у таких катастрофах, як в Україні, на Чорнобильській АЕС, і нещодавно в Японії, у Фукусімі.

Радіонукліди радону становлять більше половини всієї дози радіації, яку в середньому отримує організм людини від природних і техногенних радіонуклідів навколишнього середовища.  

У відкритому повітряному просторі концентрація радону мала, вона зростає у закритих приміщеннях, особливо підвалах. Радон може накопичуватися у ґрунті, гірських породах, підземних водах, районах геологічних розломів. Зокрема, основні складові радіаційного фону приміщень значною мірою залежать від вибору  будівельних матеріалів, конструкції будівлі і застосовуваних систем вентиляції. Тому, як пожартував професор, мабуть, найбільш здорово приймати душ із відчиненими навстіж вікнами.

Потрапляючи в організм людини, радон може викликати захворювання раку легенів. Особливо це загрожує курцям, для них ступінь ризику – 7%.

Мета екологічного моніторингу рівня концентрації радону в середовищі – виявлення перевищення припустимої норми із подальшим зменшенням кількості радону.

Однак, разом з тим, радон не позбавлений можливостей позитивного ефекту для людини. Зокрема, використовується при розвідці родовищ урану, у медицині (радонові ванни, радіаційна терапія). Зважаючи на властивість радону зосереджуватися, у тому числі, під землею, набагато легше виявляти підземні джерела води у річках, морях. Мішель Гіуда показав аудиторії  фотослайди, де видно ці джерела свіжої води, поверхня яких вирізняється на фоні водойми. Ризики захворювання на рак від вживання води, що містить радон, – дуже малі. Виняток складають ті випадки, коли вміст радону надзвичайно високий. Тим часом, як пошук нових джерел води вкрай важливий для людства.

На завершення лекції Мішель Гіуда висловив побажання, що між італійськими та українськими фахівцями налагодиться плідна наукова співпраця у напрямку вивчення впливу радону на довкілля.

Довідка:

Мішель Гіуда - професор кафедри експериментальної фізики інженерного факультету Університету Салерно, Італія, член Національного інституту ядерної фізики і Голова сектору радіоактивного ризику при Міжвузівському центрі досліджень природних ризиків.

Радон   - радіоактивний   ]]> хімічний елемент ]]>   ]]> періодичної системи ]]> . Символ Rn. Відкритий у 1900 р. нім. вченим Ф. Дорі та англ. фізиком   ]]> Е. Резерфордом ]]> . Належить до інертних газів, ат. н. 86, ат. м. 222,0176. Р. – одноатомний газ без кольору і запаху. Радіоактивний. Токсичний. Хімічно малоактивний. ( ]]> Вікіпедія ]]> )