Зелені тераси: виклик урбанізації

Вони покращують кімнатну температуру, ізолюють шум, поглинають воду як губка і нормалізують рівень вологи. Йдеться вже не тільки про прикрасу покрівель. Екологічність, зниження рівня вологи і температури у приміщеннях, зменшення виплат на житлово-комунальні послуги – вагомі причини шукати нові способи мінімізації проблем і їхнього вирішення. Один із таких варіантів – зелені тераси.

Увесь світ бореться з глобальним потеплінням. У Мілані створюють вертикальні сади , у США - "зелені" дахи , а в Арентині - зелені тераси, які не тільки покращують стан навколишнього середовища, а ще й допомагають грішми: у Буенос-Айресі уряд заохочує створення зелених терас через надання знижок на оплату житлово-комунальних послуг.

На початку 2013 року уряд Буенос-Айреса видав закон № 4428, який заохочує власників нерухомості із рослинністю на терасах свого житла: їм надається знижка на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі від 5 % до 20 % залежно від «зеленої» площі.

Рейнальдо Біссіа, менеджер із зв’язків із громадськістю у «Green-b» – компанії, що займається спорудженням зелених терас – зазначає: «З того часу, як ми розпочали нашу діяльність у 2005 році, цікавість до нашої роботи постійно зростала і сталося навіть так, що засоби масової інформації почали нас підтримувати. Але оскільки формальності не були чітко визначені, підтримка трохи згасла».

Переваги

Користь зелених терас не лише в естетичній красі – вони дають нам значну кількість переваг. Мануель Деферрарі, агроном компанії «Deferrari & Asociados», що займається ландшафтною архітектурою, пояснює: « Зелені тераси покращують якість повітря: рослинність на даху виробляє кисень, вони виступають акустичним ізолятором, сприяють поверненню природи до міст та індустріальних зон, збагачують біологічне різноманіття, ще й як губки забирають зайву вологу .

Крім того, ця система значною мірою впливає на кімнатну температуру, бо вона зменшує кількість енергії, необхідної для опалення житла ».

Особливості

Спорудження зелених терас можливе не лише у нових будинках, а й в уже наявних. Архітектор Габріела Окон, що разом із Сонею Карменою і Ліонелем Бонфантелем бере участь у проекті «Janus», спеціалізованого на будівництві еко-терас, повідомляє: « Тераси можна спорудити майже у будь-якому будинку , окрім випадків, коли наявні певні похибки або додаткове навантаження не було передбачене. І взагалі, треба здійснювати реформи в будівництві !»

Надмірна вологість спричинятись тим, що система була встановлена неправильно, і щоб уникнути цього, треба заздалегідь вжити запобіжних заходів. Рейнальдо Біссіа з «Green-b» пояснює, яким чином підтримується біологічне різноманіття: «Треба встановити довготривалу плівку, що перешкоджатиме кореням. Крім того, необхідно створити штучне середовище, у якому рослини ростимуть здоровими протягом багатьох років.

Щоб це досягти, окрім плівки має бути дренажний геосинтетичний матеріал Geodren, що дозволяє зберігати, переносити і швидко виводити рідини – un retentor de agua – певний неорганічний субстрат і рослини, що потребують мало води».

Ціна однієї зеленої тераси коливається від $800 за 100 м² до $1500 за м² – це залежить від фірми, яку ви наймаєте, щоб виконати цю роботу.

Разом з тим реальність така, що не кожен з нас може дозволити собі таке задоволення , і тому учасники проекту «Janus» радять саджати рослини в індивідуальні горщики, не зважаючи на те, що вони значно відрізнятимуться від тих видів, які стеляться килимом на усій поверхні. Водночас учасники наголошують, що немає більш економного рішення для врівноваження рівня вологості і температури, ніж зелені тераси.  

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ) п ропонує створити зелені зони навколо міста , щоб як мінімум 3 м² припадали на одного жителя. Однак цей проект залишається нереалізованим і жителі сподіваються хоча б на висадку парків і насаджень у місті.

Зараз зелені тераси складають 9 % у столиці Аргентини . Така тенденція існує у всьому світі. Мануель Деферрарі повідомляє, що у Німеччині приблизно 10 % покрівель покриті рослинністю, а в Токіо був виданий закон від 2001 року, згідно з яким кожна нова або реставрована будівля зобов’язана мати 20 % площі покрівлі, вкритої рослинами. В інших частинах світу ця тенденція міцно закріпилася, наприклад, у Північній Америці – на континенті зафіксовано 25 % «зелених» покрівель.