Зміна клімату: озера нагріваються швидше за океани та повітря

Для комплексного дослідження проблеми потепління на планеті використовують різні дані: інформацію, отриману зі супутників, та результати наземних вимірювань, зокрема зі спеціально обладнаних буїв (на фото – буй в озері Тахо на кордоні штатів Каліфорнія та Невада; він вимірює температуру води). Згідно з даними нового дослідження НАСА та Національної наукової фундації (National Science Foundation), потепління на планеті відбувається швидко і ставить під загрозу екосистеми та запаси прісної води. Дослідження охопило понад половину природних резервуарів питної води у світі.

Це було найбільше із досліджень такого типу. До нього увійшли дані вимірювань температури зі супутників протягом 25 років, а також спостереження за температурою у 235 озерах на шести континентах. Було виявлено, що озера кожні десять років нагріваються в середньому на 0,61 градус за Фаренгейтом (0,34 градуси за Цельсієм). Учені стверджують, що це значно більше нагрівання, аніж те, що спостерігається в океанах та атмосфері. Це може мати серйозні наслідки.

Дослідження, опубліковане у Geophysical Research Letters, було також представлене на нещодавній зустрічі Американського геофізичного союзу (American Geophysical Union) у Сан-Франциско.

Якщо протягом наступного століття потепління триватиме, в озерах передбачають збільшення кількості дрібних водоростей на 20% . Саме вони спричиняють так зване цвітіння води і позбавляють воду кисню. Крім того, на 5% збільшиться вміст в озерах водоростей, токсичних для риби та іншої фауни. Якщо потепління продовжуватиметься, викиди метану (газу, що у тривалій перспективі у 25 разів сильніше позначається на парниковому ефекті, ніж вуглекислий газ) збільшаться на 4%.

Як прокоментувала співавторка дослідження Стефані Гемптон, яка також очолює Центр з вивчення довкілля та поширення інформації при Державному університеті штату Вашингтон (Washington State University's Center for Environmental Research, Education and Outreach in Pullman): « Для переважної більшості потреб нам необхідна вода з рік та озер, і людство залежить від цих запасів. Йдеться не лише про питну воду, але також про використання води у виробництві, на гідроелектростанціях, для зрошування полів. А у країнах, що розвиваються, особливе значення має протеїн з прісноводної риби ».

Температура позначається на цілій низці інших властивостей води, що є визначальними для здоров’я та стійкості екосистем. Коли температура швидко і суттєво відхиляється від норми, живі організми в озері можуть зазнати значних змін або навіть зовсім зникнути.

Кетрін О’Рейлі, очільниця дослідження, професорка геології в Державному університеті штату Іллінойс у місті Нормал (Illinois State University, Normal) пояснює: «Ці результати свідчать про те, що значні зміни в наших озерах не просто невідворотні, а, можливо, уже відбуваються». Згідно з результатами попереднього дослідження О’Рейлі, в озерах з підвищенням температури знижується біологічне розмаїття.

Співавтор дослідження Саймон Гук, менеджер наукового відділу Лабораторії реактивного руху НАСА у Пасадені (Каліфорнія), зазначив, що дані зі супутників забезпечують повну картину температур в озерах по всій планеті. Однак супутники реєструють лише температуру на поверхні, тоді як вимірювання на місцях можуть дати інформацію про зміну температурного режиму в усьому озері. Крім того, супутникові дані наявні лише за останні 30 років, тоді як вимірювання температури води на місцях проводилися протягом понад століття.

За словами Гука, «залучення вимірювань температури на місцях та даних, отриманих із супутників, забезпечує повнішу картину змін температури в озерах по всій планеті».

Дослідники вважають, що з тенденціями до потепління пов’язані численні кліматичні фактори. У північних кліматичних зонах лід на озерах починає навесні танути раніше, а в багатьох регіонах світу зменшується хмарність, яка раніше захищала поверхню водойм від нагрівання сонячними променями.

Під час попередніх досліджень Гука з використанням даних, отриманих із супутників, було виявлено, що багато озер нагрівалися швидше, ніж повітря, і що найбільше потепління зафіксовано у високих широтах (це збігається з даними інших розвідок щодо потепління). Нове дослідження підтвердило ці спостереження: у високих широтах температура підвищується в середньому на 1,3 градуси за Фаренгейтом (0,72 градуси за Цельсієм).

У теплих тропічних озерах зміни менш разючі, однак подальше підвищення температури в них все одно матиме суттєві негативні наслідки, зокрема для риби. Це особливо актуально для Великих Африканських озер: риба в цьому регіоні є невід’ємною частиною раціону. Гемптон зазначає: «Для нас важливо не випустити з уваги деякі з менш очевидних змін. Незначні підвищення температури у теплих озерах можуть мати велике значення так само, як і помітніші коливання у холодних озерах».

Підсумовуючи, дослідники стверджують: « Зареєстроване повсюдне потепління свідчить про термінову необхідність взяти до уваги вплив кліматичних змін при оцінюванні ризиків, негативних факторів та адаптивних заходів для озер ».