Квоти на викиди авіакомпаній відкладені до 2020 року

Міжнародні авіаперевізники виступають за екологічну безпеку. Підписана минулого тижня рамкова угода ООН передбачає скорочення викидів парникових газів для авіакомпаній до 2020 року. На перший погляд, підписана угода – чималий крок уперед у боротьбі зі зміною клімату, проте досі не зрозуміло, як саме вона буде реалізована.

Остаточний варіант угоди було оголошено 4 жовтня за посередництвом Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) при ООН. Президент Ради ІКАО Роберто Кобе Гонсалес зазначив, що ця угода – переломний момент у розвитку повітряного транспорту, вона свідчить про остаточно обраний напрям за збереження клімату.

Усі члени (191 авіакомпанія) підписали план, який передбачає квоти на торгівлю викидами . «Представники авіагалузі серйозно поставилися до питання зміни клімату та виробили розпорядження про створення до 2016 року нового ринкового механізму», –  заявив генеральний секретар IКAO Реймонд Бенжамен. Викиди від міжнародних повітряних перевезень будуть обмежені на певному рівні, і компаніям дозволять купувати і продавати квоти на викиди парникових газів . Тобто компанії, які реально скоротили свої викиди, отримуватимуть прибуток за рахунок продажу надлишкових дозволів.

Детальніше механізм буде розроблений до наступної Наради ІКАО у 2016 році, щоби вже у 2020 році цей план міг повноцінно діяти. Проте угода стосується лише міжнародних перевезень , за внутрішні рейси відповідає кожна окрема країна.

Зменшення викидів

«Це безумовно прогрес» –  підкреслює Девід Лі, фахівець з питань авіації з Манчестерського університету у Великобританії. Проте є дві обставини, які можуть звести усі зусилля нанівець . По-перше, це країни, які мають невелику кількість міжнародних рейсів, тож вони виступають за особливі умови, або простіше, прагнуть бути поза схемою. Якщо ці країни отримають такий дозвіл, тоді загальне скорочення викидів не зменшиться на 25%. По-друге, ще досі не встановлено рівень викидів CO2. Тому, якщо встановлений рівень буде достатньо високим, цей механізм не матиме значного ефекту. Отже, дієвість системи залежить від встановлення низького рівня викидів СО2 .

Шлаґбаум для ЄС

У цієї угоди довга історія. Пан Лі розповів, що починаючи з наради ІКАО 1995 це питання неодноразово порушувалося. До конкретних дій ІКАО перейшла після рішення ЄС долучити до сучасної системи торгівлі квотами міжнародні перельоти «з» та «на» територію ЄС, що викликало сильне незадоволення таких країн як США та Китай, адже передбачало збільшення сплати податку. Насправді це означає, що введення квот на викиди парникових газів відкладається на невизначений термін через протидію низки знаних гравців ринку .

Рік тому Єврокомісія вже тимчасово зупиняла дію системи, впроваджену в Євросоюзі з січня 2012 року. Схема передбачала, що 85 % квот від викидів базового 2010 року надаються перевізникам, які літають в ЄС безкоштовно, решта авіакомпаній зобов'язана купувати їх на аукціоні. За перевищення безкоштовної квоти передбачалися санкції –  €100 за тонну або заборона на польоти. За даними експертів ЄС, обсяг викидів парникових газів від авіаперевезень становить 2% від загального обсягу (до 2050 року цей показник має зрости в шість разів). Торгівля квотами могла б приносити ЄС $2 млрд на рік, а розрахуватися за перші платежі планувалося у квітні 2013 року.

Наразі податок ЄС на міжнародні рейси поки утримується. Однак, на нараді ІКАО у схему, запропоновану ЄС, додали одне уточнення, яке просто її нівелює: ЄС може стягувати податки на міжнародні авіаперевезення тільки з авіакомпаній ЄС. «Дуже прикро»  – висловився пан Лі, – «адже європейський варіант торгівлі квотами передбачав заощадження близько 1000 мегатонн CO2 до 2020 року».

Теоретично, глобальна система торгівлі квотами дозволить скоротити викиди набагато більше, але так як вона почне діяти не раніше 2020 року, має бути розроблений механізм надолуження . Поки ще не ясно, як саме за новою угодою передбачається її виконання. «Ми можемо пожертвувати чимось, щоб отримати щось краще,а можемо і не робити цього»   –  висловився пан Лі.