Що означає Паризька угода для 8 мільйонів інших біологічних видів?

У грудні 2015 року країни світу узгодили радикальний план боротьби з кліматичними змінами. Але як вплине (якщо вплине) знакова Паризька угода на тисячі видів тварин, які вже під загрозою зникнення внаслідок глобального потепління?

Фото: Зустріч аквалангіста з китовою акулою.
Фотограф: Alamy

Текст Паризької угоди займає 32 сторінки, а слово «біорозмаїття» зустрічається там один раз. Кілька разів згадуються ліси, але слова «океани» і «біорозмаїття» використовуються лише по разу. Немає згадок про вимирання тварин. Ніде в цьому документі не говориться про природу, коралові рифи, птахів, жаб, орхідеї, білих ведмедів та пискух.

Це не так вже й дивно: знакову Паризьку угоду – найсміливіший наразі проект врегулювання кліматичних змін (це багато про що говорить, але недостатньо) – було розроблено одним біологічним видом і на користь одного біологічного виду. В її концепцію не входив безпосередній розгляд беззаперечного впливу глобального потепління на приблизно вісім мільйонів інших, крім людини, біологічних видів (деякі з них навіть не мають поки що назв). Однак багато експертів стверджують, що угода все одно буде корисною для біорозмаїття, особливо якщо 196 учасників не будуть баритись із виконанням своїх зобов’язань і рухом до мети. «[Угода] має вирішальне значення для людей і так само вирішальне – для біологічного розмаїття», – говорить Едвард Перрі (Edward Perry), координатор роботи з кліматичними змінами в організації  « Birdlife » . Він назвав ухвалення грудневої Паризької угоди «історично важливим».

Антарктичні пінгвіни у Затоці Півмісяця на Південних Шетландських островах, Антарктида. Популяція антарктичних пінгвінів в останні роки стрімко зменшилася. Дослідження вказують на кліматичні зміни, як на можливу причину. Ці пінгвіни залежать від популяції крилю, але їм також може загрожувати зменшення кількості океанського льоду.
Фотограф: Paul Goldstein/Exodus/REX/Shutterstock

Більшість фахівців з біологічного розмаїття сходяться в думці, що Паризька угода – великий крок вперед, однак водночас її недостатньо для протистояння суттєвим ризикам, яких зазнає біорозмаїття внаслідок глобального потепління. Нещодавнє дослідження, опублікване у журналі  « Science »  виявило, що понад 5% видів тварин можуть зникнути, навіть якщо нам вдасться не допустити підвищення температури більше ніж на 2°C (основна визначена в Парижі мета).

Ненсі Ноултон (Nancy Knowlton), експерт з коралових рифів у Смітсонівському інституті пояснила: «[Паризька угода] недостатньо рішуча, але річ не в тім. Врешті-решт, це рух у правильному напрямку, а майбутні спроби можуть бути ще масштабнішими. Перефразовуючи Вольтера, ми не повинні робити краще ворогом хорошого».

 

Біорозмаїття на сковорідці

Вчені назвали тисячі видів, на яких глобальне потепління вже позначилося або може позначитися найближчим часом. Наприклад, Едвард Перрі вказав на нещодавнє наукове дослідження, проведене його організацією, яке виявило, що чверть найбільш досліджуваних видів птахів вже зазнали негативного впливу кліматичних змін.

«Зважаючи на прогнози щодо зміни клімату, [серед птахів] вдвічі більше видів зазнають втрат, аніж виграють», – сказав Перрі, вказавши на те, що зараз вчені виявили 2 300 видів птахів з ознаками, які роблять їх «особливо вразливими» до глобального потепління .

Кліматичні зміни вже зруйнували джерела харчування деяких птахів, позначилися на ритмах перельотів та появі пташенят, а також на ареалі проживання деяких холодолюбних видів.

Птахи – найкраще вивчений клас тварин на планеті – становлять гарний приклад того, як кліматичні зміни вже зараз позначаються на дикій природі. Однак не лише вони відчувають, що стає гаряче. Вірогідно, що кліматичні зміни відіграють свою роль у важкому становищі, в якому опинилися амфібії: протягом останніх десятиріч близько 200 видів зникли назавжди.

За словами Робіна Мура (Robin Moore), співзасновника Об’єднання для виживання амфібій (Amphibian Survival Alliance) і автора книги «У пошуках загублених жаб», існують ґрунтовні докази того, що кліматичні зміни могли сприяти розповсюдженню хітрідіомікозу (хвороби, яка вбиває жаб). Дослідження показало, що підвищення температури могло сприяти розповсюдженню хвороби у Коста-Риці та в Австралії. Більше того, існує вірогідність, що хвороба адаптується до кліматичних змін швидше, аніж її жертви.

Як пояснює Мур: «Патогени завжди менші за розмірами, аніж їхні носії. У них швидший обмін речовин. Тому вони мають здатність акліматизуватися швидше. І це явище позначиться не лише на амфібіях!»  

2006 рік. Південна несправжня жаба (Pseudophryne corroboree) сидить на руці Адама Скідмора, співробітника Сіднейського зоопарку Таронґа. Колись ця жаба належала до видів з високою чисельністю, а зараз перебуває на межі зникнення внаслідок хітріомікозу, розповсюдження якого могло посилитися внаслідок кліматичних змін.
Фотограф: Mark Baker/AP

Зараз найбільшу загрозу для амфібій становить знищення їхнього середовища проживання . На думку Мура, від цього вони стають вразливішими навіть до незначних кліматичних змін: «Амфібії вижили у чотирьох масових вимираннях, пов’язаних зі значними кліматичними змінами. Я вважаю, що тепер на межу знищення їх ставить дев’ятий вал страшних умов, створених людьми».

Точно не визначено, який чином кліматичні зміни вплинуть на більшість біологічних видів. І так само не визначено, скільки взагалі видів мешкає на планеті (оцінки коливаються від 3 до 100 млн., хоча дослідження 2011 року запропонувало орієнтовну кількість у 8,7 млн.). Однак ми можемо розширити світогляд. Існують людські спільноти, які живуть на передовій кліматичних змін: низинні острівні країни або країни, яким загрожує затоплення. І так само існують природні середовища, які, на думку вчених, є дуже вразливими до кліматичних змін.

 

Коралові рифи та дощові ліси

Коралові рифи належать до найбагатших екосистем на планеті. Для них характерне найбільше видове розмаїття в океані. Їхній аналог на суші – дощові ліси – височенні, часто закутані у хмари, і також страшенно густо і багато населені. І коралові рифи, і дощові ліси займають дуже малі території в масштабах планети: по 1% океанського дна та суходолу відповідно. І там, і там відчувається спека.

Коралове розмаїття на рифах Фіджі.
Фотограф: Pete Oxford/Minden Pictures/Corbis

Експерт з коралових рифів Джошуа Сіннер (Joshua Cinner) в університеті Джеймса Кука зазначив, що кліматичні зміни піддають рифи трьом окремим небезпекам : потепління океанів спричиняє вицвітання коралів, підкислення океанів (як і глобальне потепління, спричинене викидами діоксиду вуглецю) ускладнює коралам розбудову і підтримання скелетів, тоді як посилення штормів, спричинене кліматичними змінами, пошкоджує рифи. Сіннер зазначив, що кліматична криза для рифів «не є справою віддаленого майбутнього. Вона вже настала і триватиме».

Цього року рекордно високі температури, спричинені кліматичними змінами і посилені Ель-Ніньйо, спонукали Національне управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) оголосити лише третій випадок всесвітнього знебарвлення коралових рифів. Тут ключове слово «всесвітнього»: зазвичай знебарвлення коралів має локальний або регіональний характер.

Коли йдеться про коралові рифи, Сіннер називає Паризьку угоду «кроком у правильному напрямку», але вказує на те, що навіть недопущення потепління на 1,5 °C (план-максимум Паризької угоди) не буде достатньо для уникнення подальшого руйнування коралових рифів планети: «Важливо розуміти, що навіть недопущення потепління на 2 чи 1,5°С не буде достатньо для того, щоб все владналося. Річ у тім, що навіть за умов підвищення температури на 1,5 °С ми стикаємося із дуже серйозними проблемами для коралових рифів ». 

Читати також:  Різноманіття жителів рифів під загрозою: вина людства? ,  Великий Бар’єрний риф може не пережити глобального потепління ,  Корали Пільбарського узбережжя втрачають свою силу та красу

Експерт з амфібій Мур погоджується, що навіть за умови досягнення мети у 1,5 °С існує суттєвий ризик для біорозмаїття: «Неможливо знати, якого вигляду набуде світ з температурою, на 1,5°С вищою за доіндустріальну епоху, але самі по собі довгі і нудні обговорення цього схожі на суперечки, хто повинен викликати пожежну бригаду, а тим часом ваш будинок згоряє вщент».

Замість цього він пропонує діяти.

Дощові ліси, як і коралові рифи, пристосовані до виживання у межах певних температурних перепадів. Дослідники вже зареєстрували, що дощові ліси у буквальному сенсі слова перебираються у більш високогірні райони, рятуючись від потепління. Однак, на думку Девіда Луца (David Lutz), еколога і фахівця з лісів і співробітника Дартмутського коледжу, фауна дощових лісів «не встигає переміщатися достатньо швидко, щоб встигати рятуватися» від невпинного потепління.  

Дощові ліси у національному парку Алерсе-Андіно в Чилі.
Фотограф: FLPA/REX Shutterstock

Як зазначає відомий фахівець із тропічних лісів і співробітник Університету Джеймса Кука Вільям Лоренс (William Laurance), «коли світ стає теплішим – або коли періоди аномальної спеки особливо жорстокі – цим видам тварин буквально немає куди подітися, хіба що на небеса . Я думаю, що у тропічних горах вимре більше тварин, ніж деінде у світі».

Ситуацію ускладнює ще й те, що багато з цих лісів навіть не зможуть переміщатися далі. Замість цього, коли сіянці проростатимуть вище у горах, вони зазнаватимуть небезпеки від високогірного тваринництва, принаймні в Андах.

Лоренс коментує це так: «Намагаючись просунутися вище на ці пасовиська, дерева будуть з’їдені коровами або згорять, коли пашу спеціально підпалюють, щоб краще росла трава».

Якщо не запровадити стратегії, що дозволяли б дощовим лісам перемішатися якомога далі, багато з них щезнуть, забравши з собою незліченні види тварин.

Читати також:  Тропічні ліси – на краю загибелі ,  Корінні народи Малайзії борються за вологий тропічний ліс

 

Париж… а далі?

Паризька угода наголошує на «важливості забезпечення цілісності всіх екосистем, в тому числі океанів, та захисту біорозмаїття», однак не заглиблюється в подробиці того, як окремі країни повинні (якщо взагалі можуть) захищати вразливі види тварин в умовах потепління.

Однак реальним досягненням угоди є визнання важливості захисту поглиначів вуглецю, зокрема лісів.

Мур, який назвав згадку про це «особливо значущою», зазначає: «Ми не можемо говорити про роботу зі змінами клімату, ігноруючи страшні втрати лісів у світі».

Експерти сподіваються на те, що угода сприятиме таким ініціативам як REDD+ (Зменшення викидів від знищення лісів). Це програма Організації Об’єднаних Націй, яка пропонує використовувати фінансову підтримку від багатих країн, щоб платити країнам, які розвиваються, за збереження лісів. Переговори тривали майже десятиріччя, і тепер проекти REDD+ лише починаються. Цій ініціативі було приділено багато уваги під час переговорів у Парижі.

Перед зустріччю Великобританія, Німеччина та Норвегія виділили 5 мільярдів доларів для захисту тропічних лісів від вирубки. Тим часом африканські країни пообіцяли відновити 100 мільйонів гектарів лісових ділянок на континенті протягом наступних 15 років. За умови правильної реалізації цих програм (із залученням місцевого населення), вони можуть зіграти велику роль у збереженні біорозмаїття на суші.

Однак деякі експерти стурбовані не лише безпосереднім впливом, який здійснюють кліматичні зміни на біорозмаїття, а ще й тим, як майбутнє потепління може зробити людей ворогами природи.

Ніхіль Адвані ( Nikhil Advani) , старший керівник програми WWF з кліматичної адаптації, пояснює: «Ми маємо приклади того, як посилюється браконьєрство, коли посухи чи потопи заважають сільському господарству ». Також було зазначено, що коли посухи порушують роботу гідроелектростанцій, люди часто починають вирубувати ліси на дрова.

Читати також:  Південна Африка скасовує заборону на торгівлю рогом носорога ,  Гонконгський уряд прогнозує кінець внутрішній торгівлі слоновою кісткою

Він додав, що багато видів великих ссавців, які перебувають під захистом WWF, «більше постраждають від опосередкованого людського фактору, аніж безпосередньо від кліматичних змін» .

Міжнародна група запускає краудсорсингову кампанії зі збору інформації WWF Climate Crowd, щоб краще зрозуміти такі загрози.

Андський перуанський півник (Rupicola peruviana). Самець демонструє свій чубчик. Цей вид птахів часто зустрічається у тропічних лісах.
Фотограф: Andean Cock-of-the-rock/Flip De Nooyer/ Foto Natura / Mi

Кліматичні зміни ставлять особливо складне завдання перед біологами, адже доводиться мати справу з численними факторами, які заплутують і ускладнюють прогнозування того, як реагуватиме біорозмаїття через десять, двадцять або навіть сто років. Проте не можна не помічати ризиків, зважаючи на вочевидь зростаючий вплив, якого зазнають різні види тварин по всьому світі, від танучих арктичних льодовиків до дедалі страшніших лісових пожеж та рекордно масштабних посух у басейні Амазонки.

Лоренс, який був присутній на переговорах у Парижі та акцентував увагу на планах Індії та Китаю і надалі будувати теплові електростанції, попри кліматичні зобов’язання цих країн, коментує це так: «Не можу позбутися болючого відчуття, що ми відкладаємо на майбутнє багато важких рішень. Ми покладаємося на дітей та онуків, а їм доведеться піти на ще більші жертви і заплатити ще вищу ціну, бо ми не хочемо по-справжньому боротися з цими проблемами самі».

Однак Ненсі Ноултон зі Смітсонівського інституту більш оптимістична: «Коли йдеться про соціальні зміни, вони можуть відбуватися дуже швидко. Це дає мені надію. Чи буде проблема кліматичних змін через десять років мати такий самий вигляд, як питання про одностатеві шлюби? Думаю, так».

Від цього може залежати існування тисяч видів тварин.

Джеремі Генс (Jeremy Hance)

Читати також:  «Під куполом» Паризької угоди. Як вплине нова кліматична домовленість на майбутнє України