strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/maxfotoi/public_html/climate/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 0.

Що таке мікрофібра, і чому наш одяг забруднює океани?

Швидка мода Синтетичні волокна могли б бути чудовим винаходом. Їх виробництво вимагає набагато менше води, ніж виробництво бавовни, та й пестициди їм не потрібні. Але чи робить це їх екологічно нешкідливими? На жаль, ні.

Розвиток швидкої моди був би неможливим без поліестеру. Відносно дешевий та доступний, поліестер входить до складу 60% нашого одягу. Але якщо врахувати кількість викопного палива, потрібного для його виробництва, поліестерний одяг спричиняє втричі більше викидів CO2, ніж бавовняний ! Поширене використаня поліестеру є однією з причин, чому індустрія моди є однією з найбрудніших у світі — за рівнем викидів хімікатів та за кількістю небіорозкладного сміття.

Розвиток швидкої моди

Інфографіка швидкої моди © Greenpeace

Один предмет одягу може вивільнити 700 000 волокон за одне прання. Як тільки одяг опиняється у пральній машині, синтетична тканина вивільняє крихітні волокна — так звану мікрофібру. Це мікроскопічні шматочки пластику, такі ж, як мікрогранули у косметиці.

Щоразу, коли ви вмикаєте пральну машину, сотні тисяч цих волокон змиваються у каналізацію. Велика їх кількість опиняється на пляжах та в океанах, де вони залишаться на сотні років. Морські тварини ковтають їх, тож згодом цей пластик опиняється на наших тарілках.

30% від усього пластику в океанах може походити від мікропластику

Згідно з новим звітом Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП), мікропластик може спричинити більше проблем, ніж ми гадаємо. Від 15% до 31% пластику в океанах походить швидше від господарських та промислових продуктів, аніж від великих пластикових предметів, які руйнуються у морі.

МСОП підрахував, що 35% мікропластику походить від прання синтетичних тканин. Європа та Центральна Азія скидають в океан мікропластик у еквіваленті 54 пластикових пакетів на людину за рік.

Частинки мікропластику

Частинки мікропластику зі зразків води, узятих кораблем «Beluga II» організації «Greenpeace», 18 серпня 2016 року.

Що ми можемо зробити?

Наївно було б думати, що ми можемо одразу позбутися усіх синтетичних волокон. Вони надто широко використовуються, а вся кількість одягу, що ми виробляємо, не може бути виготовлена лише з бавовни та інших натуральних волокон. Промисловість розробляє способи вирішення проблеми, такі як ефективніші фільтри для пральних машин. Але вони не вирішують проблему цілком.

Читати також:  Швидка мода не може бути екологічно чистою Про що вам не скажуть виробники «швидкого» одягу

Нам потрібно радикально змінити підхід до виробництва та використання одягу. Одяг має бути виготовлено без забруднення навколишнього середовища. Одяг має бути стійким до зношування і потрапляти на переробку лише після багатьох років використання. Як споживачі, ми можемо впливати на потрапляння пластику в океани, просто купуючи менше одягу. Менше споживання — менше сміття. Потрібно усвідомити проблему, а далі усе просто.

Швидкий одяг

 Тимчасовий магазин вживаного одягу організації «Greenpeace» у Гонконзі, 16 червня 2016 року

Чим менше, тим краще

Змінити наші споживчі звички цілком можливо. Ми купуємо занадто багато одягу та замало його носимо. Опитування 2015 року, проведене «Greenpeace» у Німеччині, показало, що 40% одягу використовується рідко, або ж ніколи . Ми можемо це змінити.  Ми можемо купувати вживаний або вінтажний одяг, обмінюватися речами онлайн та у місцевих спільнотах, або ж вторинно використовувати старий одяг. Модні речі необов'язково мають бути новими.

Автор: Кірстен Бродде (Kirsten Brodde) 

Для КліматІнфо переклала та підготувала Ірина Стрельникова

Редактор: Тетяна Фарафонова

Поділитись в соціальних мережах: