Зміна клімату та ожиріння вартістю у 250 трильйонів доларів

Складні економічні наслідки економічної моделі ХХ століття, де виснаження корисних копалин та забруднення довкілля є частиною конкурентної переваги, є особливо помітними саме зараз. Citigroup прогнозує вражаючі сімдесят два трильйони доларів як вартість антропогенної зміни клімату протягом ХХІ століття. Це майже незбагненний розмір економічних збитків. Його можна порівняти із втратою валового внутрішнього продукту США за чотири роки.

Сільське господарство та харчова промисловість також стикаються з подібними вражаючими економічними наслідками. Промислове виробництво фаст-фуду прямо пов'язане зі світовою епідемією ожиріння та діабету, котра вже зараз обходиться у два трильйони доларів щорічно, або становить майже три відсотки світового валового внутрішнього продукту. Якщо такий рівень витрат збережеться, то протягом ХХІ століття економіка збідніє на 170 трильйонів доларів.

Читати також:  Чи може твій гамбургер вбити білого ведмедя? ,  Що треба їсти, щоб менше забруднювати планету?

Ці величезні економічні збитки «не беруть до уваги» людські страждання та передчасну смерть. Промовистий приклад – приблизно 4 000 людей щодня, або 1,6 мільйона щороку передчасно помирають від забруднення повітря у Китаї. Ця кількість людей є на 33 відсотки більшою за населення Сан-Дієго. Якщо поглянути на рівень смертності, пов'язаний із системою харчування, то лише у Сполучених Штатах щороку помирають від діабету понад 75 000 людей.

Споживачі, ринки, політика та екологічно стійка економіка

Розмір витрат, пов'язаних із виснажливим впливом людини та довкілля, став надто великим, щоб його можна було ігнорувати. Закупівля викопного палива у тих кількостях, у яких воно споживається зараз, є надзвичайно невдалим економічним рішенням. Дослідження у сфері охорони здоров'я свідчать, що цукровмісні напої є такими ж шкідливими, як і тютюн, якщо порівнювати їх шкоду для здоров'я та економіки. Питання у тому, чому споживачі та політичні системи майже не реагують на такі загрозливі показники.

Відповідь знаходиться у різниці між традиційною та поведінковою економікою. Традиційна економіка ґрунтується на концепції раціональних споживачів та ринків. Вона припускає, що люди не позичатимуть більше, ніж зможуть повернути, а позичальники не оптимізуватимуть короткострокові прибутки, агресивно просуваючи ризиковані позики для компаній, котрі вже мають значні борги. Внаслідок таких припущень традиційна економіка не змогла спрогнозувати світову фінансово-економічну кризу 2007-2008 років. Але вона сталася, оскільки ринки та люди не є раціональними. Поведінкова економіка ґрунтується на припущенні, що люди та ринки приймають рішення, що приносять швидкий прибуток, ігноруючи та недооцінюючи довготермінові наслідки, доки вони не виявляться надто серйозними, щоб і надалі не зважати на них.

Нераціональні споживачі, ринки та виборці зараз визначають нашу економіку. Наприклад, пропозиція підвищити роздрібну ціну на бензин заради зниження споживання викопного пального буде політичним самогубством. Підвищення цін на бензин також було політичним самогубством 1974 року, коли воно було запропоновано як протидія до нафтового ембарго ОПЕК та складного становища у війнах на Близькому Сході. Уявіть нашу історію, якби ми мали економічну волю сприйняти вищі ціни на бензин як альтернативу війнам на Близькому Сході та забрудненню повітря.

Іншим прикладом є спроба регулювати споживання цукровмісних напоїв шляхом державної політики або податків. З політичної точки зору такі дії спричиняють політичну та споживацьку реакцію на зразок «живи вільно або помри». Але державна політика обмеження споживання цукровмісних напоїв спрацювала у Мехіко, де 10-відсотковий податок на солодкі газовані напої спричинив 6-відсоткове падіння споживання за рік. Це виглядає переконливо. Оподаткування цукровмісних напоїв зменшить їх споживання, а зменшене споживання зекономить кошти на лікування ожиріння та діабету. Проблемою є нестача доброї волі споживачів та політиків діяти на користь нашої економіки, людського здоров'я та довгострокової екологічної перспективи.

Читати також:  Вплив дітей на споживацьку поведінку батьків - нова зброя у боротьбі зі зміною клімату

Наслідки запровадження екологічно стійкої економіки

Реальність є суворою – вирішення таких проблем, як вилучення свинцю з бензину, запровадження обов'язкових ременів безпеки в автомобілях та обмеження продажу тютюну тривало протягом 50 років: від ініціативи змін до фактичного їх запровадження. Якщо вирішення проблем зміни клімату та ожиріння займе стільки ж часу, збитки для економіки та людського здоров'я будуть приголомшливі.

Зараз ми на роздоріжжі, тож настав час приймати рішення. Поведінкова економіка визнає, що споживачі, політики та бізнес прийматимуть рішення, результатом яких будуть суттєві економічні втрати та шкода для здоров'я людей . І все це заради збереження існуючого стану речей. Вона визнає, що споживачі та виборці прийматимуть рішення, що відкидають наукові та статистичні дані задля захисту власних переконань. Люди та бізнес затримуватимуть або відкладатимуть дії, які покращать їхній добробут у довготривалій перспективі, оскільки зміни можуть бути складними або некомфортними. Ці поведінкові фактори зараз загрожують утворенням нестійкої економіки та збільшенням людських страждань.

В економіці немає безкоштовних задоволень, тож наслідки відмови від екологічно стійкої економіки будуть катастрофічними. Це спричинить величезні зсуви в оцінці акцій, реструктуризацію питомої ваги на ринку не на користь компаній, котрі отримують конкурентну перевагу за рахунок забруднення, та появу нових компаній, котрі приваблюватимуть клієнтів нижчими цінами та екологічно продуманими рішеннями.